Мійо Удовчич

За час своєї кар'єри чотирнадцять разів брав участь у фіналі чемпіонату Югославії, найбільшого успіху досягнувши 1963 року в Зениці, де разом з Бориславом Івковим поділив 1-2-ге місце[2]. За два роки до того, в 1961 році, посів у фінальному турнірі 2-3-тє місце (позаду Петара Трифуновича, разом зі Стояном Пуцом), а 1952 року – 3-5-те місце (позаду Петара Трифуновича і Андрії Фудерера, разом зі Светозаром Глігоричем і Бориславом Миличем). 1964 року віборов срібну медаль під час шахової олімпіади в Тель-Авіві (на 5-й шахівниці набрав 5 очок у 7 партіях)[3], крім того, двічі (1961, 1965) виступив у складі національної збірної на командних чемпіонатах Європи, в обох випадках також здобувши срібні медалі[4].

Для його успіхів на міжнародній арені, належать, зокрема:

• посів 3-тє місце в Любляні (1955, позаду Ніколи Караклаїча і Борислава Милича),
• поділив 2-ге місце в Дортмунді (1961, позаду Марка Тайманова, разом з Василем Смисловим),
• поділив 2-ге місце в Східному Берліні (1962, позаду Євгена Васюкова, разом з Леонідом Штейном),
• поділив 4-те місце в Амстердамі (1963, турнір IBM, позаду Лайоша Портіша, Моше Черняка і Йогана Гейна Доннера, разом з Бориславом Миличем і Бруно Пармою),
• поділив 2-ге місце в Загребі (1969, позаду Мато Дамяновича, разом з Властімілои Гортом).

1970 року завершив виступ у шахових турнірах. Згідно з ретроспективною рейтинговою системою Chessmetrics максимальну силу гри показував у січні 1953 року, досягнувши 2618 пунктів займав тоді 39-те місце у світі[5].

• W.Litmanowicz, J. Giżycki, "Szachy od A do Z", том II, Москва 1987, с. 1285
• ChessBase Megabase 2008

• Партії Мийо Удовчича в базі Chessgames
• Особова картка Мийо Удовчича на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах