Смислов Василь Васильович

Василя Смислова навчив грати в шахи батько, коли йому було 6 років. Відвідував шахову секцію Московського Будинку Піонерів.

У 1938 році, коли Смислову було сімнадцять, він виграв молодіжну першість СРСР. В цьому ж році поділив 1-2 місця в чемпіонаті Москви.

Перші спроби Смислова брати участь у дорослих змаганнях були невдалими: він зайняв 12-13-те місце у міжнародному турнірі в Москві.

У 1940 році посів третє місце в першості СРСР, після Михайла Ботвинника, за що йому надали титул гросмейстера. Після Другої Світової Війни Смислов уже був зіркою радянських шахів. В 1948 р. він взяв участь у турнірі, який проводився, щоб визначити нового чемпіона світу після смерті Альохіна в 1946 р. Чемпіоном став Михайло Ботвинник, Смислов фінішував другим.

Найбільшого успіху Василь Смислов досях у 50-ті роки. Після виграшу турніру кандидатів в 1953 р. в Цюриху, Смислов кинув виклик тодішньому чемпіону світу Михайлу Ботвиннику. Матч закінчився з рахунком 12-12: за тодішнім положенням ФІДЕ це означало, що Ботвинник зберігав титул.

У 1956 Смислов виграв наступний цикл турніру кандидатів, а в 1957 р. вже грав матч проти чемпіона Ботвинника. Смислов виграв з рахунком 12,5-9,5. Наступного року відбувся матч-реванш: колишній чемпіон дуже добре підготувався і виграв з рахунком 12,5-10,5.

Смислов відомий, передовсім своїм точним позиційним стилем та, особливо, ендшпільною технікою, але багато своїх партій він також виграв ефектними тактичними ударами. Смислов зробив великий внесок у розвиток теорії шахових дебютів, включаючи англійський початок, захист Грюнфельда та сицилійський захист.

• У матчах претендентів 1983 року в чвертьфінальному матчі Смислов грав проти німецького гросмейстера Р. Хюбнера. Основні 9 партій переможця не виявили — 4½ : 4½. Додаткові партії теж не виявили переможця. Уперше в історії шахів переможця виявляли жеребом. Причому жереб проводили в казино на рулетці. Смислов обрав червоний колір, Хюбнер чорний. Перший раз кулька зупинилася на секторі «зеро», лише після другого разу кулька зупинилася на номері «3» червоного кольору. Переміг Смислов[1].
• На честь шахіста названо астероїд 5413 Смислов[2].

• Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 363—364. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)

• Избранные партии. Москва: Физкультура и спорт, 1952. 153 с.
• Теория ладейных окончаний. Москва: Физкультура, 1957. 215 с. В соавторстве с Г. Я. Левенфишем.
• В поисках гармонии. Москва: Физкультура и спорт, 1979. 238 с (Выдающиеся шахматисты мира).
• Летопись шахматного творчества. Москва: ТОО «Институт Леонардо», 1993. 791, [4] с. ISBN 5-86627-002-1.
• Мои этюды. Москва : 64, 2001. 150, [1] с. ISBN 5-94046-001-1.
• Тайны ладейного эндшпиля, Москва: Астрель, АСТ, Транзиткнига; 2003. 95 [1] с. ISBN 5-17-019826-4, ISBN 5-271-06921-4, ISBN 5-9578-0301-4.
• Наука побеждать. Москва: Этерна, 2008. 240 с. ISBN 978-5-490-00187-7
• Батуринский, Виктор Давыдович, А. Карпов: На шахматном Олимпе, Москва, Советская Россия, 1984, ст. 57-58

Чемпіони світу з шахів
До 1993
Шаховий король Шаховий король Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ	За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов	Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен