Мікросома

Мікросоми (від «мікро» і грею. «sōma» — тіло) — фрагменти ендоплазматичної мережі (бульбашки), що утворюються при руйнуванні клітин у процесі гомогенізації тканин тварин і рослин.[1] Первинні мікросоми утворюються шляхом діяльності ендоплазматичної сітки.

Уперше були виявлені в 1880 р. Ганштейном.[2]

Типи

Мікросоми являють собою кулясті тіла діаметром від 0.2 до 1.5 мкм, обмежені елементарною мембраною. У клітинах рослин виявлені два типи мікросом, що виконують різні функції — пероксисоми і гліоксисоми.

Пероксисоми численні в клітинах листків, де вони тісно зв'язані з хлоропластами. У них відбувається окислювання синтезованої в процесі фотосинтезу гліколевої кислоти з утворенням амінокислоти гліцину, яка вже в мітохондріях перетворюється в серин. При роботі ферментних систем пероксисом утворюється пероксид водню, який руйнується в цих органоїдах ферментом каталазою, що міститься в органоїдах.

Гліоксисоми з'являються при проростанні насіння, у якому запас поживних речовин представлений здебільшого жирами. Вони містять ряд ферментів, необхідних для перетворення жирів у цукри в процесі окислювання жирних кислот і реакцій гліоксилатного циклу.[3]

Примітки
  1. Мікросоми - значення слова, визначення слова, слово означає | VseslovA. vseslova.com.ua. Процитовано 29 січня 2019.
  2. Дячук П.В. Перфільєва Л.П. (2015). Ботаніка: підручник. Умань: ФОП Жовтий О. О. с. 206.
  3. Мікросоми :: Фізіологія рослинної клітини :: Флора і рослинність >> GrandBiology.com. www.grandbiology.com. Процитовано 29 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.