Міларит

Міларит  — мінерал підкласу кільцевих силікатів, метасилікат калію, кальцію, алюмінію і берилію кільцевої будови. Член групи мілариту-осуміліту.

Міларит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула KCa₂(Be₂AlSi₁₂O₃₀)·nH₂O
Nickel-Strunz 10 9.CM.05
Ідентифікація
Сингонія гексагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Milà valleyd[2]
Типова місцевість Giuv valleyd[2]
 Міларит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула:

  1. За Є.Лазаренком: КСа2Ве2Al[Si12О30]•0,5H2О.
  2. За К.Фреєм: [К2Са4Ве4Al2Si24О60]•H2О.
  3. За М. І. Новіковою: КСа2(Be, Al)3 (Si12О30)•5H2О.

Склад у % (з родов. Мілар, Швейцарія): K2O — 4,91; CaO — 11,70; Al2O3 — 4,68; BeO — 5,24; SiO2 — 71,66; H2O — 1,07.

Домішки Na2O.

Сингонія гексагональна.

Дигексагонально-дипірамідальний вид.

За кристалічною структурою близький до берилу, що зумовлює їх схожість у морфології кристалів та ін. властивостей.

Відмінність структур виражається в заміні одноповерхових кілець Si16O18 — тетраедрів у берилі подвійними гексагональними кільцями складу Si12О30 в мілариті.

Форми виділення — призматичні і голчаті кристали, іноді снопоподібні і напівсферичні агрегати.

Густина 2,55±0,05.

Твердість 6,0-6,5.

Колір світлий, жовтувато-зеленуватий і трав'янисто-зелений, безбарвний, рідше білий і рожевий.

Блиск скляний.

Аномально двовісний.

Міларит — рідкісний мінерал, зустрічається в родовищах різних генетичних типів.

Первинний міларит кристалізується в жилах альпійського типу, де асоціює з кварцом і кальцитом.

Частіше розвивається шляхом метасоматичного заміщення більш ранніх мінералів берилію: берилу в гранітних пегматитах; фенакіту, мелінофану, рідше бертрандиту в родов. флюорит-фенакіт-бертрандитової формації. В останньому випадку Міларит утворює значні скупчення в асоціації з альбітом, кальцитом, флюоритом і входить до складу берилієвих руд. поряд з фенакітом і бертрандитом.

Знахідки: Валь-Гуф (Валь-Мілар) поблизу Руера і Валь-Стрем (Граубюнден) Швейцарія, Сибір (РФ), Казахстан.

За назвою долини Мілар (Val Milar, Швейцарія), G.A.Kenngott, 1870.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Міларит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Міларит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.