Мілован Джилас

В 1929—1933 рр. вивчав філософію і право в Белградському університеті. З 1932 член підпільної Компартії Югославії. За революційну діяльність в 1933 засуджений до трьох років тюрми.

В 1937 під час конфликту між різними партійними угрупуваннями підтримав Й. Тіто, був обраний членом ЦК КПЮ. Під час громадянської війни в Іспанії (1936) воював у складі інтербригад.

Під час німецької окупації Югославії був одним з організаторів партизанського руху. З кінця 1943 року член президії Антифашистського віча народного звільнення Югославії. Генерал-лейтенант. 5 вересня 1944 року нагороджений орденом Кутузова.

В 1953 — заст. голови Союзного виконавчого віча (Ради Міністрів) Югославії, один з чотирьох віце-президентів Югославії, з кінця 1953 — голова Союзної народної скупщини (парламенту).

В січні 1954 позачерговий пленум ЦК СКЮ кваліфікував опубліковані в газеті «Борба» та журналі «Нова думка» статті Джиласа як антипартійні і зняв його зі всіх державних та партійних посад. В 1955 засуджений умовно до 18 місяців тюремного ув'язнення за «наклепницькі заяви, в котрих відображав стан в Югославії в злісно перекривленному вигляді». З 1956 по 1966 Джилас відбував ув'язнення тричі.

Після звільнення в 1967—1968 Джилас об'їздив з лекціями США, Велику Британію, Італію, Австрію. Після повернення до Югославії він в 1970—1986 знову був «невиїздним».

Сім"я

Дочка Вукіца

Син — Алекса Джилас (Aleksa Djilas), історик

В дослідженнях «Новий клас» (1957), «Недосконале суспільство» (1969), «Тюрми та ідеї» (1984) Джилас дав філософську та політичну характеристику суспільства збудованого в СРСР та в країнах Східної Європи.

Проаналізувавши соціальну та ідеологічну структури, домінуючі філософські, економічні та політичні концепції, офіційну теорію та практику діяльності держави, Джилас розкрив суть «нового класу» соціалізму — партійно-бюрократичного апарату.

За Джиласом — один з найцікавіших феноменів соціалізму є те, що формально промовляючі побудову безкласового суспільства як ціль, комуністи після захоплення політичної влади, неминуче завжди і всюди створюють власне класове суспільство з єдиним привілейованим класом — «новим класом». Не вважаючи цей термін строго науковим, Джилас часто використовував до нього синоніми: «номенклатура», «правлячий шар», «каста».

За думкою Джиласа, створене К. Марксом поняття суспільства і його історії не відповідає дійсності і являє собою «катаклізмене розуміння суспільства». Віддаючи належне ролі соціальних катаклізмів в людській історії, Джилас в той же час вважав, що вони не можуть тлумачитись ні як «абсолютний закон», ні як «ціль» суспільного розвитку.

Відкидаючи як в принципі невірне твердження К. Маркса про якусь «історичну місію робітничого класу», Джилас підкреслював, що історія ніде не підтвердила це припущення, більш того, ніхто не довів, що робітничий клас виступає за соціалізм. Характеризуючи комуністичний рух як по суті ідеологічний, а не робітничий, Джилас стояв на тому, що жодний комуністичний переворот (в тому числі і в Росії) колись був пролетарським.

«Практичний утопізм» ленінського плану скоротічної побудови безкласового суспільства, закономірно породив сталінізм.

• Андропов

  Андропову вже шістдесят вісім, в цьому ж самому віці пішов на покій Шарль де Голль. Однак очевидно, що Андропов ніякий не Де Голль: бо в нього нема ніяких власних нових ідей. В Андропова є можливість, тільки як у тимчасової фігури, відкрити шлях наступному справжньому реформаторові (1982)

• Горбачов

  Бачте, Горбачов також є тимчасовою фігурою. Він бажає провести важливі реформи і завпровадити деякі елементи ринкової економіки. Але насувається справжня системна криза і відчуження у Східній Європі буде значно гіршим

• Мілошевич

  Авторитаризм Мілошевича в Сербії провокує сепаратизм. Памятаєте, що Гегель казав про трагедію історії, що повторюється у вигляді фарсу? Я вважаю необхідним сказати, якщо Югославія цього разу розпадеться, зовнішній світ не втручатиметься, на кшалт 1914 р… Югославія є лабораторією комунізму. Її розпад попереджує розпад СРСР. Ми знаходимося далеко попереду Совєтів[2].

• Essais politiques / Milovan Djilas. Trad. de l'allemand par Elisabeth Joët, Paris: Belfond, 1982. — 204 S. — ISBN 2-7144-1561-X
• Idee und System: polit. Essays / Milovan Djilas. [Aus d. Serbokroat. übertr. von Branko Pejaković] Wien ; München ; Zürich ; New York: Molden, 1982. — 296 S. ISBN 3-217-01079-5
• Druženje s Titom // Tito / Milovan Djilas — ISBN 3-8118-4121-1
• Jahre der Macht: im jugoslawischen Kräftespiel ; Memoiren 1945—1966 / Milovan Djilas. ISBN 3-423-30304-2
• Настоящее и будущее социалистической идеи. // Рабочий класс и современный мир. — 1990, № 5.

• П. М. Рудяков. Джилас Мілован // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Ю.Шаповал. Джилас Мілован // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.210 ISBN 978-966-611-818-2
• David Binder. Thoughts About Serbs
• А. А. Грицанов: ДЖИЛАС. Философский Словарь

• Джилас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.