Мірошниченко Павло Петрович
Павло́ Петро́вич Мірошниче́нко (нар. 1 липня 1920, Біловодськ — пом. 28 грудня 2005, Севастополь) — український живописець; член Спілки художників України з 1965 року.
Павло Петрович Мірошниченко | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження |
1 липня 1920 Біловодськ, Україна | |||
Смерть | 28 грудня 2005 (85 років) | |||
Севастополь, Україна | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Навчання | Кримське художнє училище імені Самокиша | |||
Діяльність | художник | |||
Нагороди | ||||
|
Життєпис
Народився 1 липня 1920 року в місті Біловодську (тепер Луганська область, Україна). З 1939 по 1946 рік проходив військову службу в Червоній армії, брав участь у німецько-радянській війні, пройшов бойовий шлях від Керчі до Праги. Член ВКП(б) з 1944 року.
1951 року закінчив Кримське художнє училище ім. Г. С. Самокиша, де навчався у Михайла Щеглова, Михайла Крошицького, Валентина Бернадського, Федора Захарова. В 1951—1960 роках працював вчителем в севастопольській школі та суднобудівельному технікумі; у 1960—1972 роках керував студією самодіяльних художників; одночасно у 1952—2000 роках працював у майстернях Художнього фонду.
Жив у Севастополі в будинку по вулиці Гоголя, 10, квартира 11. Помер у Севастополі 28 грудня 2005 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису, переважно створював пейзажі. Серед робіт:
- «Студент» (1955);
- «У порту» (1960);
- «Інкерман» (1961);
- «Лаванду збирають» (1962);
- «Гавань моряків» (1964);
- «Підготовка до регати» (1965);
- «Дорога в лісі» (1966);
- «Осінь у передгір’ях Криму» (1967);
- «Місто в горах» (1968);
- «Яхт-клуб» (1968);
- «Золота долина» (1970);
- «Долина троянд» (1970);
- «Вечір на Азовському морі» (1971);
- «Село Мисове» (1974);
- «Тут живуть рибалки» (1975);
- «Околиці Інкермана» (1976);
- «Осінній виноградник» (1976);
- «Весна в Алсу» (1977);
- «Севастопольська вулиця» (1978);
- «Південнобережний пейзаж» (1979);
- «Село у горах» (1980);
- «Блакитний мис» (1982);%
- «Севастопольський пейзаж» (1983);
- «Зима в горах» (1985);
- «Судацька долина восени» (1986);
- «Нова дорога» (1989);
- «Море біля Мисового» (1996);
- «Зима в селі» (1996);
- «Село рибалок на Азові» (1996).
З 1952 року брав участь у міських, обласних, республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках. Персонсональні виставки відбулися у Севастополі у 1980 і 1998 роках.
Картини зберігаються в Севастопольському художньому музеї імені Крошицького, Сімферопольському художньому музеї, музейних та приватних колекціях Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції, Чехії, Японії — 5 морських пейзажів придбані для японського Музею російського мистецтва.
Відзнаки
- Нагороджений:
- орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня;
- медаллю «За відвагу» (8 квітня 1944)[1];
- Заслужений художник України з 1996 року.
Примітки
- Память народа.(рос.)
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 153.
;
- Бащенко Р. Д., Гаврилюк М. І. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.