Мірче

Історія

За королівською люстрацією 1589 р. Мірче — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства: у володінні Симона Мірецького налічувалось 2 лану оброблюваної землі, 3 загородники і 6 коморників, у володінні Георгія Мірецького налічувалось 2 лану оброблюваної землі, 1 загородник і 2 коморників, у володінні Івана Ляшковського й Івана Мірецького налічувалось 2 лану оброблюваної землі.[4]

В 1772 р. згоріла місцева дерев'яна парафіяльна церква. У 1814 р. українці-грекокатолики змурували нову церкву Косми і Даміана. В 1827 р. були 121 будинок і 868 мешканців. У 1845 р. в селі збудований цукрозавод, на якому в 1885 р. працювало 150 робітників і вироблялося продукції на 200 тисяч ринських.

Від 1867 до 1936 р. Мірче було адміністративним центром однойменної волості (ґміни). У 1936 р. територія ліквідованої ґміни Мірче приєднана до ґміни Ментке. Поляки після окупації Холмщини в 1919 р. забрали церкву під костел.

Вночі з 21 на 22 жовтня 1943 р. відділ Batalionów Chłopskich (Селянських батальйонів) під командуванням Станслава Басая пс. «Рись» спалив частину села вбиваючи 29 цивільних українців — в тому 12 жінок і 1 дитину[5][6][7][8].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

У 1943 році в селі проживало 834 українці та 365 поляків[3].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 730 138 506 86
Жінки 720 114 425 181
Разом 1450 252 931 267

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мірче

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  3. Богдан Гук. Mircze. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. (пол.)
  4. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213.
  5. Library an Archive Canada, Volodymyr Kubijovych Fond, Box 25/16 oraz Box 25/22
  6. Центральний Державний Архів Вижших Органів України, 3959, оп. 2, спр. 133, к. 18, 30
  7. Михайло Горний: Трагедія українських сіл Холмщини 1943—1944 рр., або Розстріляний фенікс. Львів: Сполом, 2007, с. 113.
  8. J. Gmitruk, P. Matusak, J. Nowak, Kalendarium działalności bojowej Batalionów Chłopskich, Warszawa 1983, s. 237.
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.