Надрічне (Бережанська міська громада)

село Надрічне
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Тернопільський район
Рада	Надрічнянська сільська рада
Облікова картка	Надрічне
Основні дані
Засноване	до 1420 року
Населення	▼ 730 (2014)
Площа	1,3 км²
Густота населення	610 осіб/км²
Поштовий індекс	47544
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°32′08″ пн. ш. 24°57′23″ сх. д.
Відстань до; районного центру	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47544, с. Надрічне
Сільський голова	Баран Володимир Васильович[1]
Карта
	Надрічне
	Надрічне
Мапа
	Надрічне у Вікісховищі

Надрі́чне — село Тернопільського району Тернопільської області. Центр сільської ради. До 6 березня 1946 називалося Дрищів. Розташоване на берегах річки Золота Липа.

Населення — 786 осіб (2003). Дворів — 195[2].

Географія

У селі є вулиці[3]: Богдана Хмельницького, Гагаріна, Горішня, Золочівська, та Сонячна.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Надрічне розташоване у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Надрічного
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,3	0,0	4,9	13,0	19,0	22,2	23,6	23,0	18,6	12,7	5,6	0,7	11
Середня температура, °C	−4,2	−2,9	1,3	8,2	13,7	16,9	18,3	17,6	13,6	8,2	2,8	−1,8	7
Середній мінімум, °C	−7,1	−5,7	−2,2	3,4	8,4	11,7	13,0	12,2	8,6	3,8	0,0	−4,3	3
Норма опадів, мм	32	31	33	49	76	89	94	70	56	39	37	40	646
Джерело: climate-data.org

Історія

Перша писемна згадка — 8 листопада 1420 Дрищів отримав магдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла[4] року як власність Яна Лабонти[5].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[6].

1530 село спалили татари. 1626 року внаслідок нападу татар село зазнало значних руйнувань[7].

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.

У квітні 1946 внаслідок пожежі згоріли 27 господарств на лівому березі Золотої Липи.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].

Населення

Населення села в минулому[9]:


Рік	Число осіб	Українців греко-католиків	Поляків та римо-католиків	Євреїв
1900	787	664	124	9
1939	▲ 960	▲ 850	▼ 105	▼ 5

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська		99,75
російська		0,25

Пам'ятки

Є церква святого Миколая (1777, дерев'яна, перевезена з м. Рогатин, нині Івано-Франківська область) та церква святого Йосафата, відкрита у 2000 р.
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Дислокації гірських порід на околиці села Надрічне Бережанського району

Пам'ятний знак на честь скасування панщини

На честь скасування панщини в 1989 року на роздоріжжі «Під Когутком» встановлено пам'ятний хрест, який відновлено 1990 року (пам'ятка історії місцевого значення). Можливо, на його місці був дерев'яний хрест. Має напис: «Пам'ятка 3 мая знесення панщини і даної Свободи Є. В. Цісарем Франц-Йосифом Р.Б. 1848».[11]

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садок «Малятко», відділенння зв'язку, фельдшерський пункт.

Відомі люди

Народилися

релігійний діяч, парох в Едмонтоні, священик-василіянин Созонт Дидик,
лікар, громадський діяч В. Кіналь,
громадсько-релігійний діяч Спиридон Литвинович,
поет Василь Савчук.

Примітки

Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 175-176, LXXXIX.
Надрічне. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
Лист Бережанської міської ради від 19 жовтня 2021 року № 165.

Література

Бідула М., Ковальчук С. Надрічне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 592. — ISBN 966-528-199-2.
Савчук В. Надрічне — село над Золотою Липою. — Бережани, 1994.
Dryszczów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 180. (пол.).— S.180. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[2] Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.

[4] Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 175-176, LXXXIX.

[5] Надрічне. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.

[6] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.

[7] Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183

[8] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[9] Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56

[10] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

[11] Лист Бережанської міської ради від 19 жовтня 2021 року № 165.