Наровчат
Наровчат (мокш. Норзяд[2], тат. Мохши[3]) — село в Росії, адміністративний центр Наровчатського району Пензенської області.
Наровчат | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Пензенська область | ||||
Муніципальний район | Наровчатський | ||||
Код ЗКАТУ: | 56247816001 | ||||
Код ЗКТМО: | 56647416101 | ||||
Основні дані | |||||
Перша згадка: | 1237 | ||||
Населення | 4398[1](2002) | ||||
Поштові індекси | 442630 | ||||
Географічні координати: | 53°52′52″ пн. ш. 43°41′48″ сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+4 | ||||
Відстань | |||||
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
560 | ||||
Мапа | |||||
Наровчат | |||||
|
Село розташоване за 2 км від річки Мокші (притока Оки). Від Москви по автодорозі - 560 км, від Пензи - 150 км. Найближча залізнична станція - Ковилкіно (лінія Москва - Самара).
Історія
Населений пункт виник в час ослаблення Золотої Орди в кінці XIII століття.[4] Завойований військами Батия в 1237 році. Пізніше місто під ім'ям Мохші увійшло до складу Золотої Орди, ставши центром Наровчатовського улусу Золотої Орди. Тимчасова резиденція Узбек-хана[5], місто стає столицею Золотої Орди. Монетний двір Мохші карбував монети.[6]
Регіон Золотої Орди, що включає в себе правобережжя Волги від Саратова до Дубовки Волгоградської області налічував 3 великих ординських міста - Укек, Бельджамен й Мохші.[4]
В 1395 році Мохші зруйнований Тамерланом. У 14 столітті центр карбування срібних та мідних монет[7].
На початку XVII століття місто відроджується під назвою Наровчатського городища. У 1780 році Наровчат став повітовим (рос. уездным) містом Наровчатського повіту (уезда) Пензенського намісництва, в 1798 році залишено за штатом, в 1803 знову стало повітовим містом.
З 1926 року - село, центр волості Біднодем'янского повіту. З 1928 року Наровчат стає районним центром Наровчатського району Мордовського округу Середньо-Волзької області. З 1939 року в складі Пензенської області.
Постаті
Примітки
- Всероссийская перепись населения 2002 г.
- H. Paasonens Mordwinisches Worterbuch (Lexica Societatis Fenno-Ugricae), Helsinki, 1990 ISBN 951-9403-31-0
- Белорыбкин Г.Н. Мохши / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001, с. 354
- Лебедев В.П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
- islamnews.ru: Загадочный город Мохши
- Лебедев В.П., Зорин А.В. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.; Курск) Денежное обращение Курской земли в золотоордынское время / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
- Пачкалов А. В. Монетные дворы Золотой Орды и их локализация // Archivum Eurasiae Medii Aevi. Vol. XIII. Wiesbaden, 2004.