Укек

Місцевість, що обрали золотоординці для побудови міста була заселена з бронзової доби (Олексіївське городище). Тут були тривалі поселення до 5 сторіччя. За часів Хозарського каганату й Волзької Булгарії поселення відроджувалося та зникало.

Збудований Укек, як й інші золотоординські міста у 1250-их роках. У будівництві були використані полонені монголо-татарами іншоплемінники.

Укек був центром Укецького улусу Золотої орди, а також значним ремісницьким, торговим та сільськогосподарським центром. У міста Укек була важлива переправу через річку Етіл'ю.

Перші згадки про місто належать венеціанському купцю Марко Поло. В своїх працях позначених 1262 роком він згадує: «Стали брати радитися: до Константинополя з товарами нам повертатися не можна, так підемо вперед по східній дорозі, звідти можемо і тоді повернути. Зібралися та вийшли з Булгару. Пішли вони до міста, що було на кордоні землі західного царя і називалося воно Укака. Вийшовши звідси, переправилися через річку Тигр і сімнадцять днів йшли пустелею»[1]. У 1334 році в Укекі побував арабський мандрівник Ібн Батута (араб. ابن بطوطة‎‎‎), який згадує про місто так: «Ми попрямували до міста Укаку — міста середньої величини, але з красивими будовами та зі всіма благами для життя, хоча і із сильним буревієм»[2].

Вважається, що місто було зруйноване військами Тамерлана у 1395 році, який переслідував золотоординського царя Тохтамиша з Передкавказзя.

Після завоювання Московським царством у 1552 році Казанського, а у 1556 році — Астраханського ханства Надвожя повністю увійшло до складу Московії.

1558 року Укек відвідав англійський мандрівник Ентоні Дженкінс й виявив над містечком пагорб, де раніше була фортеця.

1590 року Московське царство звело фортецю в Укеці. Вважається що половецько-татарське містечко існувало до початку 17 сторіччя. Точно невідомо де були перші закладини Саратівської фортеці у 1590 та 1617 року.

Монетний двір в Укеці

Карбування в Укеці. Дирхам часів правління хана Тула-Буги (1287—1291). 1288 рік

Карбування в Укеці. Пул часів правління хана Токти (1291—1312). Бл. 1311—1312 роки

На монетному дворі в Укеці (араб. أوكيك‎) почали карбувалися монети в другій половині XIII ст. та припинилися в 1340-х роках. За цей період виготовлялися срібні дирхами та мідні пули.

Дирхами карбувалися тонкими кружечками із низькопробного срібла[3]. Срібні дирхами розділяються на 4 типи:

• 1) Дирхем хана Тула-Буги (1287—1291). 1289 рік. На аверсі у крапковому колі чотирикутник, в центрі тамга Менгу-Тимура (2-зубцева з лінією з правого боку). Над тамгою, внизу і по її боках легенда: «Карбування Укеку». На реверсі в картуші Шагада Ісламу в 3 рядки: «Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» (араб. أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله‎), нижче рік за Гіджрою «789». Вага — 1,19 гр.
• 2) ¹⁄₈ (Вага — 0,20 гр.), ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-хан. Період карбування 1299—1306 (700—707 р. Г.) роки. На аверсі надпис арабською мовою у 4 рядки: «Карбування / Токта бек / справедливий / місто Укек». На реверсі у крапковому колі 6-кутна зірка, в її центрі надпис у 3 рядки: «Шанування Бога та його посланця». У кутах зірки картуш, між її кутиками 10 зірок. Існує різновид без позначеного місця карбування а також з надписом на реверсі «Вічна слава та честь тривалі».
• 3) ½ (Вага 0,80 гр.), 1 (Вага — 1,76 гр.) дирхеми. Токта-бек. 1305—1306 (706—707 р. Г.) роки (існує різновид без дати). На аверсі у потрійному колі (середній крапковий) надпис у 5 рядків: «Султан верховний Гіяс Токта-бек справедливий, та триватиме буття його». На деяких різновидах надпис у 4 рядки, внизу віньєтка. На реверсі у такій самій рамці Шагада в 5 рядків, місце та дата виготовлення.
• 4) 1305 рік. На аверсі монети номіналом в ¹⁄₈ (Вага — 0,18 гр.) дирхами надпис у 2 ряди «Карбування Укеку», внизу віньєтка. На реверсі у крапковому колі вгорі віньєтка, нижче легенда та рік: «хабба 706»[4][5].

Мідні пули дослідники розділили на 5 типів:

• 1) Датований пул за часів правління Менгу-Тимура (1266—1282). Рік карбування — 1276 (677 р. Г.). На аверсі у рамці з крапок хаотичний набір літер. На реверсі позначені рік та місце карбування.
• 2) Анонімний пул за часів правління Менгу-Тимура. В середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків «вузли щастя». На реверсі позначене місце карбування. Середня вага — 1,21 гр.
• 3) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти (1291—1312). На аверсі у крапковому колі чотирикутник, по боках від нього віньєти, у чотирикутнику надпис: «Шістнадцять цих / один данг». На реверсі в такому ж оформленні легенда: «Будь щасливий (вар. перекладу — в добрий час) / новий пул». Середня вага — 1,17 гр.
• 4) Анонімне карбування останніх років правління хана Токти. Монети без зображень із надписами: «Карбування Токти / справедливого», або «Шістнадцять / відповідають данику». На реверсі надписи: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек». Монети знаходять в основному в районі селища Лисі Гори (Саратівська область, Росія). Дослідниками віднесені до карбування Укеку часів правління хана Токти. Період карбування — 1291—1312 роки[6].
• 5) Анонімне карбування за часів правління хана Узбек-хана (1312—1341). На аверсі надпис: «Шістнадцять цих / один данг» (араб. ﺍﻭﻦ ﺍﻟﺗﻰ ﺳﻰ ﺑﻳﺭ ﺩﺍﻧﻛﻰ‎). На реверсі в середині подвійного кола, невеликий чотирикутник з тамгой Бату, з боків легенда: «В добрий час (буть щасливий) / місто Укек»[7].

1. Rusticiano da Pisa // The Travels of Marco Polo. — N. Y.: Penguin Books, 1956. — ISBN 0-14-044057-7.(англ.)
2. Dunn, Ross E. (2005). The Adventures of Ibn Battuta. University of California Press. ISBN 0-520-24385-4.. First published in 1986, ISBN 0-520-05771-6(англ.)
3. П. Н. Петров, Д. А. Кубанкин // Раскопки на Увекском городище в 2013г. Нумизматический аспект. 2016(рос.)
4. Сингатуллина А. З., 2003. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань(рос.)
5. Недашковский Л. Ф., 2000. Золотоордынский город Укек. Казань.(рос.)
6. Е. Арсюхин, "Три типа монет из Саратовского региона. июнь 2002(рос.)
7. Мохаммадиев Э. Борынгы хазар hам болгар-татар танкаларе. Казан, 1987(татар.)

• Золотоордынский город Укек — сайт о городе, раскопках и фестивале «Один день из жизни средневекового города»
• Проект Укек — официальная группа Вконтакте
• Увекское городище — группа Вконтакте о раскопках Укека
• Золотоордынский город Увек. История. Археология. Литература
• Саратовский Государственный Университет/Проект Средневековый Увек
• От Укека до Саратова
• История Саратовского края: [С древнейших времен до 1917 года] / Под общ. ред. В. П. Тотфалушина. — 2-е изд., испр., доп. — Саратов: Регион. Приволж. изд-во «Детская книга», 2000. — 416 с.: ил.
• Пачкалов А. В. Увекское городище // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
• Пачкалов А. В. Укек // Ислам в Поволжье. Энциклопедический словарь. Вып. 5. М. Нижний Новгород, 2012.
• Недашковский, Леонид Федорович. Золотоордынский город Укек и его округа / Л. Ф. Недашковский; Казан. гос. ун-т. — М. : Вост. лит., 2000. — 222, [2] с.
• Кубанкин Д. А. Торгово-ремесленные связи золотоордынского города Укек // Археололгiя та етнология Схiдной Европии: матерiалы i дослiдження. Т. 3. Одесса «Друк», 2002. С. 177—179.
• Кубанкин Д. А. Увек и его изучение в эпоху царствования Николая I // Проблемы истории Саратовского края и документальное наследие. Материалы научных конференций "Саратовский край в войнах начала XX века и документальное наследие (30 сентября .) и «Саратовский край в николаевскую эпоху и документальное наследие» (6 октября .). Саратов: Изд-во «Архитеткор-С», 2006. С. 169—177.
• Кубанкин Д. А. К вопросу о существовании в Укеке русской общины // Народы Саратовского Поволжья: история, этнография и современность: Материалы обл. науч.-практич. конф. (Труды СОМК. Вып. 7). Саратов: СГТП, 2006. С. 19-25.
• Кубанкин Д. А. Изучение Увекского городища Саратовской ученой архивной комиссией // Краеведение и архивное дело в провинции: исторический опыт и перспективы развития: Материалы межрегиональной научной конференции, посвященной 120 летию Саратовской губернской ученой комиссии. (Труды Саратовского областного музея краеведения. Вып. 9). Саратов. Из-во «Локатор», 2006. С. 286—292.
• Кубанкин Д. А. Погребальные памятники Увекского городища // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 4. Саратов: Научная книга, 2006. С. 190—213.
• Кубанкин Д. А. Этапы развития золотоордынского города Укека // Известия Самарского научного центра РАН. Специальный выпуск «Актуальные проблемы истории, археологии, этнографии». Самара. Изд-во Самарского регионального центра РАН, 2006. С. 326—329.
• Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в конце XIX в. // Археология Восточно-Европейской степи. Вып. 5. Саратов: Научная книга, 2007. С. 200—217.
• Кубанкин Д. А. Находка на Увеке печати «князя Михаила» // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 8. Саратов: Изд-во «Научная книга», 2008. С. 156—161.
• Евтеев А. А., Кубанкин Д. А. Археологические раскопки северо-западного некрополя Увекского городища в 2005—2007 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Саратов: Издательский дом «Полиграфия Поволжья», 2009. С. 129—151.
• Кубанкин Д. А. Прикосновение к прошлому. Археологические раскопки на Увекском городище // Народы Саратовской области. История, культура, потенциал развития. Общественно-политический журнал. 2011. № 1. С. 28-30.
• Кубанкин Д. А. Работы на Увекском городище // Археологические открытия. М.: Изд-во ИА РАН, 2011. С. 364—365.
• Кубанкин Д. А. Древнерусское население золотоордынского города Укек // Труды III (XIX) Всероссийского археологического съезда. СПб.-М. — Великий Новгород, 2011. С. 155—157.
• Кубанкин Д. А. Христианское население золотоордынского города Укек // Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве. Материалы V международной научной конференции «Диалог городской и степной культур на евразийском пространстве», посвящённой памяти Г. А. Фёдорова-Давыдова. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2011. С. 211—216.
• Кубанкин Д. А. Археологические исследования СОМК на Увекском городище // Музей в региональном пространстве: презентация исторического наследия, культурная и общественная миссия: Материалы Всероссийской научно-практической конференции, посвященной 125-летию Саратовского областного музея краеведения. Саратов: Изд-во «Новый ветер», 2011. С. 417—425.
• Кубанкин Д. А. Русская община золотоордынского города Укека // Поволжская археология. № 1. Казань, 2012. С. 172—189.
• Кубанкин Д. А., Сергеева О. В. Клад с Увекского городища (случайная находка 1994 года) // Поволжская археология. № 2 (4). Казань, 2013. С. 259—271.
• Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2008—2009 гг. // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 11. Саратов: Издательство «Научная книга», 2013. С. 179—191.
• Кубанкин Д. А., Петров П. Н. Джучидские находки из материалов раскопок на Увекском городище в 2010—2012 гг. в контексте археологических находок // Нумизматика Золотой Орды. 2013. № 3. С. 55-60.
• Кубанкин Д. А. Христианский квартал золотоордынского города Укек по материалам раскопок 2010—2013 гг. // Труды IV (XX) Всероссийского археологического съезда в Казани. Т. III. Казань: Отечество, 2014. С. 388—392.
• Кубанкин Д. А. Археологические раскопки на Увекском городище в 2012—2013 гг. (предварительное сообщение) // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 144—154.
• Кубанкин Д. А. Армяне в золотоордынских городах Поволжья // Археологическое наследие Саратовского края. Вып. 12. Саратов: ООО «ИППОЛиТ-XXI век». С. 171—176.
• Лебедева Е. Ю., Кубанкин Д. А. Уникальные находки редких растений в золотоордынском городе Укеке // Краткие сообщения Института археологии. Вып. .: Языки славянской культуры: Знак, 2014. С. 339—344.
• Кубанкин Д. А. Историческая топография Увекского городища // Генуэзская Газария и Золотая Орда = The Genoese Gazaria and the Golden Horde: [on-line] / отв.ред.: Сергей Геннадиевич Бочаров; науч. рецензенты: И. Л. Кызласов [и др.]. — Кишинев: Stratum Plus, 2015. — (Серия «Археологические источники Восточной Европы», ISBN 978-9975-4272-6-. 243—254.