Насалик Ігор Степанович

Народився 25 листопада 1962 року в м. Олександрія, Кіровоградська область (нині Україна. Дитинство минуло в Рогатині (Івано-Франківська область).

1989 закінчив фізичний факультет Львівського університету ім. Франка (інженер оптоелектронних систем).

• 1980—1985 — студент Львівського університету.
• 1985—1987 — служба в армії.
• серпень 1987 — серпень 1988 — водій Рогатинського АТП 12640.
• 1988—1989 — студент Львівського університету.
• 1990—1992 — провідний спеціаліст Центру мікроелектроніки, Ульяновськ.
• Лютий 1992 — червень 1993 — радник директор з економічних питань МП «Корона», Львів.
• Серпень 1993 — травень 1995 — радник з економічних питань МП «Сапфір», місто Рогатин.
• Травень 1995 — травень 1997 — президент промислово-виробничої корпорації «Техноінвестцентр».
• Травень 1997 — березень 1998 — президент промислово-виробничої корпорації «Техно-Центр».

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання. Голова підкомітету з питань нафтової промисловості і нафтозабезпечення Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 86, Івано-Франківська область. Голова підкомітету з питань нафтової промисловості та нафтопродуктозабезпечення Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Діяльність позначена кількома переходами по фракціях:

• Фракція «Наша Україна» 15 травня 2002 — 10 грудня 2002
• Фракція «Регіони України» 20 червня 2003 — 14 травня 2004
• Фракція Української Народної Партії 16 березня 2005 — 29 листопада 2005
• Фракція Блоку Юлії Тимошенко — з 2 грудня 2005 — 12 січня 2006

Був міським головою міста Калуша Івано-Франківської області.

З 10 квітня 2011 року — голова Політичної Ради Української партії.

Набрав найбільше голосів на дострокових виборах до ВРУ 26 жовтня 2014[3]. З листопада 2014 року по квітень 2016 року — народний депутат України від партії «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Під час збройного конфлікту на Сході, згідно з власними словами, брав участь у звільненні полонених[4]. З 14 квітня 2016 року обіймав посаду Міністра енергетики та вугільної промисловості України. Під час перебування на посаді Міністра відстоював право Міністерства вести торгівлю з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, стверджуючи, що «ми не торгуємо з окупантами, ми обмінюємося товарами»[5]. Також під час його каденції висувалися проєкти з погашення споживчих боргів ОРДЛО коштом державного бюджету[6].

На позачергових парламентських виборах 2019 року Ігор Насалик висунув свою кандидатуру на одномандатному виборчому окрузі № 85 (Івано-Франківська область) шляхом самовисування[7].

Насаликові інкримінують неправдиве декларування (ст. 366-1 ККУ). За даними слідства, Ігор не задекларував дані про фінансові зобов'язання на 1,25 млн $ у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках[8], 9 липня 2019 йому було повідомлено про підозру[9].

Разом з дружиною, громадянкою Росії, Насалик Гузял Есгатівною, виховують двох синів Максима (1992 р.н.) та Ігоря (1998 р.н.)[10].

Брат Насалик Сергій Степанович (1974 р.н.), бізнесмен, міський голова Рогатина[11].

• Лицарський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 23 березня 1999)[12]

• Насалик Ігор Степанович Калуський міський голова (з 04.2006)
• Сайт Української партії
• Сайт Верховної Ради України
• Гюзель Насалик: «Ігор запропонував мені стати його дружиною через дві години після нашого знайомства»