Населення Західної Сахари

Населення Західної Сахари. Чисельність населення країни 2012 року становила 570,8 тис. осіб (172-ге місце у світі)[1]. Оцінка досить умовна, тому що місцеве населення веде кочовий спосіб життя і не має громадянства. Чисельність західносахарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 30,24 ‰ (40-ве місце у світі), смертність — 8,34 ‰ (84-те місце у світі), природний приріст — 2,82 % (12-те місце у світі) .

Населення Західної Сахари
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 570,8 тис. осіб
Густота 2,2 особи/км²
Природний рух
Природний приріст ▲2,82 %
Народжуваність 30,24 ‰
Фертильність 4 дітей на 1 жінку
Смертність 8,34 ‰
Смертність немовлят 54,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 37,83 %
 • 15–64 років 58,42 %
 • старіші за 65 років 3,75 %
Середня тривалість життя 62,64 року
 • чоловіків 60,35 року
 • жінок 65,02 року
Статева структура
загалом 0,99 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,02 чол./жін.
15–64 років 0,9 чол./жін.
після 65 років 0,78 чол./жін.
Етнічні групи
Нація сахравійці
Мови
Офіційна арабська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Західній Сахарі, станом на 2015 рік, дорівнює 30,24 ‰ (40-ве місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4 дитини на одну жінку (38-ме місце у світі)[1].

Смертність в Західній Сахарі 2015 року становила 8,34 ‰ (84-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,82 % (12-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Західної Сахари, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Західної Сахари становить 21,1 року (184-те місце у світі): для чоловіків — 20,7, для жінок — 21,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 62,64 року (190-те місце у світі), для чоловіків — 60,35 року, для жінок — 65,02 року[1].

Вікова структура населення Західної Сахари, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 37,83 % (109 147 чоловіків, 106 789 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,63 % (56 412 чоловіків, 55 624 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 33,93 % (95 296 чоловіків, 98 391 жінка);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,87 % (12 974 чоловіка, 14 829 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,75 % (9 406 чоловіків, 11 998 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 2,2 особи/км² (237-ме місце у світі)[1].

Урбанізація

Західна Сахара надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 80,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Ель-Аюн — 262,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
сахраві
  
 68.5%
бербери
  
 31.5%

Головні етноси країни: араби сахраві, бербери.

Українська діаспора

Мови
Мови Західної Сахари (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
 100%

Офіційна мова[2]: стандартна арабська. Поширені діалекти арабської: хасанія, марокканський.

Релігії
Релігії в Західній Сахарі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 99%
інші
  
 1%

Головна релігія яку сповідує населення країни: іслам[1].

Освіта

Рівень письменності дорослого населення (віком від 15 років) 2015 року невідомий.

Охорона здоров'я

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 54,7 ‰ (27-ме місце у світі); хлопчиків — 59,61 ‰, дівчаток — 49,6 ‰[1].

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 36,1 %; частка осіб похилого віку — 4,1 %, або 24,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2001 року становили 144 тис. осіб (178-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 50 %; видобувна промисловість, будівництво і сфера послуг — 50 % (станом на 2005 рік)[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Western Sahara : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.