Населення Монако

Населення Монако. Чисельність населення країни 2015 року становила 37,7 тис. осіб (218-те місце у світі)[1]. За даними ООН мігранти становлять 55 % населення країни. Чисельність монегасків стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 6,65 ‰ (224-те місце у світі), смертність — 9,24 ‰ (63-тє місце у світі), природний приріст — 0,12 % (187-ме місце у світі) .

Населення Монако
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 37,7 тис. осіб
Густота 25322,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 3,83 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲0,12 %
Народжуваність 6,65 ‰
Фертильність 1,52 дітей на 1 жінку
Смертність 9,24 ‰
Смертність немовлят 1,82 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 11,41 %
 • 15–64 років 58,22 %
 • старіші за 65 років 30,37 %
Середня тривалість життя 89,52 року
 • чоловіків 85,63 року
 • жінок 93,58 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,04 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 1 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація монегаски
Найбільший етнос французи
Нацменшини монегаски, італійці
Мови
Офіційна французька
Також у побуті англійська, італійська, монегаська

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Монако, станом на 2015 рік, дорівнює 6,65 ‰ (224-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,52 дитини на одну жінку (193-тє місце у світі)[1].

Смертність у Монако 2015 року становила 9,24 ‰ (63-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,12 % (187-ме місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Монако, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Монако становить 52,4 року (1-ше місце у світі): для чоловіків — 51,1, для жінок — 53,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 89,52 року (1-ше місце у світі), для чоловіків — 85,63 року, для жінок — 93,58 року[1].

Вікова структура населення Монако, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 11,41 % (1 793 чоловіка, 1 691 жінки);
  • молодь віком 15-24 роки — 9,03 % (1 420 чоловіків, 1 337 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 34,47 % (5 239 чоловіків, 5 286 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 14,71 % (2 255 чоловіків, 2 238 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 30,37 % (4 146 чоловіків, 5 129 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 25322,8 особи/км² (2-ге місце у світі)[1]. Найбільш густонаселена країна світу, усе її населення розміщується на площі у 200 га.

Урбанізація

Монако надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,79 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Монако (столиця) — 38,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 3,83 ‰ (35-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
французи
  
 47%
монегаски
  
 16%
італійці
  
 16%
інші
  
 21%

Головні етноси країни: французи — 47 %, монегаски — 16 %, італійці — 16 %, інші — 21 % населення[1].

Українська діаспора

Мови
Мови Монако (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
 %
англійська
  
 %
італійська
  
 %
монегаська
  
 %

Офіційна мова[2]: французька. Інші поширені мови: англійська, італійська, монегаська (діалект лігурійської). Монако, як член Ради Європи, не підписало Європейську хартію регіональних мов[3].

Релігії
Релігії в Монако (2016 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 90%
інші
  
 10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 90 % (державна релігія), інші — 10 % (станом на 2015 рік)[1]. Згідно з конституцією католицизм є офіційною релігією; у той же час, проголошена свобода віросповідання.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 1 % ВВП країни, станом на 2014 рік (169-те місце у світі)[1].

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 7,17 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 13,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,3 % ВВП країни (155-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 1,82 ‰ (224-те місце у світі); хлопчиків — 2,06 ‰, дівчаток — 1,57 ‰[1].

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне становище

Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 35 тис. унікальних інтернет-користувачів (199-те місце у світі), що становило 93,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 52,0 тис. осіб, включно з усіма іноземними працівниками (191-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 0 %; промисловість і будівництво — 16,1 %; сфера послуг — 83,9 % (станом на 2012 рік)[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 2 % працездатного населення (12-те місце у світі)[1].

Кримінал

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Монако докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. Monaco : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.