Насічне

Перша згадка про Насічне сягає 1620 року. Село лежить біля устя потоку Князьки, що підказує про функціонування на волоському праві з керівником — князем. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1885 році село належало до Ліського повіту, у сільській гміні проживало 302 особи, зокрема у фільварку 58 осіб і в селі 244 жителі (з них 189 греко-католиків і 13 римо-католиків). Греко-католики належали до парафії Царинське Затварницького деканату Перемишльської єпархії.

У листопаді 1918 р. село ввійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки, однак у травні 1919 р. було окуповане польськими військами.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до об'єднаної сільської ґміни Ступосяни. У 1921 р. в селі було 41 будинок і 247 мешканців, з них 225 греко-католиків, 14 римо-католиків, 8 юдеїв, греко-католики належали до парафії Царинське Лютовиського деканату Перемишльської єпархії. На 01.01.1939 в селі було 320 жителів, з них 300 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 5 поляків і 10 євреїв[1].

Після 1945 р. жителів переселено до СРСР і будівлі в селі спалені.

• Nasiczne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 923. (пол.)
• Nasiczne(пол.)