Царинське

Царинське (пол. Caryńskie) — давнє українське село в Закерзонні (Підкарпатське воєводство, Бещадський повіт) у гміні Літовищі, солтистві Дверник.

Село
Царинське
пол. Caryńskie
Церква святого Димитрія
(1787р., знищена у середині ХХ ст.)

Координати 49°09′59″ пн. ш. 22°37′06″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Бещадський повіт
Ґміна Гміна Літовищі
Перша згадка 1620
Населення 3 особи (2006)
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-714
Автомобільний код RBI
Код SIMC 0356139
GeoNames 774664
Царинське
Царинське (Польща)
Царинське
Царинське (Підкарпатське воєводство)

Назва

Походить від українського слова «царина», яким позначали поле, засіяне зерновими культурами.

Історія

Перша згадка про Царинське сягає 1620 року, село закріпачене Кмітами. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії.

У листопаді 1918 р. село ввійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки, однак у травні 1919 р. було окуповане польськими військами.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до об'єднаної сільської ґміни Ступосяни. У 1921 р. в селі було 63 будинки і 402 мешканці, з них 381 греко-католик і 21 юдей. На 01.01.1939 в селі було 480 жителів, з них 460 українців і 20 євреїв[1].

У 1945-1946 рр. село часто служило місцем постою відділів УПА. У травні 1946 р. жителів виселено до СРСР, а церква і будівлі в селі спалені.

Греко-католицька церква Святого Дмитра
Руїни церквища у 2011 р.

В селі була парафія Затварницького (з 1924 р. — Лютовиського) деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Дерев'яна церква збудована в 1795 році, в 1897 році відновлена та наново посвячена. Належала до бойківського типу церков. Мала визнане папою Левом XIII право проведення відпустів на свято Івана Хрестителя.[2] Саме Івану Хрестителю була присвячена дерев’яна каплиця, перебудована в 1929 р. на муровану.

Демографія
  • 1785 — 325 греко-католиків, 5 юдеїв
  • 1840 — 400 греко-католиків
  • 1859 — 426 греко-католиків
  • 1879 — 346 греко-католиків
  • 1899 — 463 греко-католики
  • 1921 — 402 особи (381 греко-католик, 21 юдей)
  • 1926 — 420 греко-католиків
  • 1938 — 473 греко-католиків, 6 римо-католиків, 24 юдеї
  • 2004 — 3 особи


Народились

Примітки
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  2. Świątynie na pograniczu polsko-słowacko-ukraińskim w latach 1850-2012 Monografie Bieszczadskie #15, 2014

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.