Немировський Яків Мойсейович

Яків Мойсейович Немировський (15 серпня 1911, Лиса Гора 2003) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор авіації.

Яків Мойсейович Немировський
Народження 15 серпня 1911(1911-08-15)
Лиса Гора
Смерть 2003(2003)
Ярославль
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 1933—1960
Звання  Генерал-майор авіації
Війни / битви Громадянська війна в Китаї
Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
Орден Дружби
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль Жукова
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 15 серпня 1911 року в селі Лиса Гора, волосному центрі Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — село в Первомайському районі Миколаївської області) в єврейській родині.

У 1928 році закінчив неповну середню школу. Працював забійником-електрослюсарем на шахті «Софія» Макіївського рудоуправління на Донбасі, був секретарем шахтного комітету комсомолу. З вересня 1932 по липень 1933 року навчався на Центральних курсах комсомольських працівників в Москві.

У лавах РСЧА з серпня 1933 року, призваний за спецнабором Краснопресненського райкому ВКП(б) Москви. Направлений до 1-ї Качинської військової авіаційної школи льотчиків імені О. Ф. М'ясникова. У січні 1934 року переведений до 14-ї Енгельсської військової авіаційної школи льотчиків, яку закінчив у грудні 1935 року. Направлений до 35-ї винищувальної авіаційної ескадрильї авіаційної бригади ВПС Київського особливого військового округу (аеродром Скоморохи): пілот, молодший льотчик, командир ланки. З січня по серпень 1938 року перебував у спеціальному відрядженні в Китаї, де брав участь в бойових діях, за що нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після повернення до СРСР — помічник командира 24-ї винищувальної авіаційної ескадрильї ВПС Московського військового округу (аеродром Кубінка). У серпні 1939 року переведений на Далекий Схід, де обіймав посаду командира ескадрильї 14-го винищувального авіаційного полку ВПС 2-ї окремої Червонопрапорної армії (з липня 1940 року — у складі Далекосхідного фронту). З початком німецько-радянської війни продовжив службу на Далекому Сході: з серпня 1941 року — помічник командира 14-го винищувального авіаційного полку; з листопада 1941 року — командир 3-го винищувального авіаційного полку ВПС 2-ї Червонопрапорної армії Далекосхідного фронту; з листопада 1942 року і до кінця війни — заступник командира 149-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО Далекосхідної зони ППО (м. Хабаровськ).

З 19 липня по 28 серпня 1944 року проходив бойове стажування на посаді заступника командира 8-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 5-го винищувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту. Особисто здійснив 5 тренувальних і 3 бойових вильоти на літакові Ла-5.

Під час радянсько-японської війни, перебуваючи на посаді заступника командира 149-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО Приамурської армії ППО, брав участь у боях проти японської Квантунської армії.

Після закінчення війни продовжив військову службу на попередній посаді. У лютому 1949 року призначений помічником командира 15-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії. У жовтні 1949 року полковник Я. М. Немировський відряджений на навчання.

У травні 1950 року закінчив Курси удосконалення командирів і начальників штабів авіаційних дивізій при Військово-повітряної академії і був призначений заступником командира 56-го винищувального авіаційного корпусу ППО. З листопада 1954 по листопад 1955 року навчався на Вищих академічних курсах при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова, після чого повернувся на попередню посаду.

З жовтня 1957 року — в. о. заступника командувача 42-ю повітряною винищувальною армією з бойової підготовки. 18 лютого 1958 року присвоєно військове звання «генерал-майор авіації». З лютого 1959 року — командувач винищувальною авіацією Туркестанського корпусу ППО. 22 червня 1960 року звільнений у запас.

Мешкав у Ярославлі, вів значну патріотичну і виховну роботу серед молоді, обирався членом Ярославського обласного комітету ветеранів війни.

Нагороди та відзнаки

Примітки

Посилання

  • Голотюк В. Л., Цапаев Д. А. «Командный состав Войск ПВО Красной Армии в годы Великой Отечественной и советско-японской войн 1941—1945 гг». — М.: ООО «АРТКРАС», 2013, сс. 292—293.
  • Свердлов Ф. Д. «Евреи — генералы Вооруженных сил СССР» (краткие биографии). — М., 1993, сс. 148—149.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.