Селище Новоайдар розташоване на річці Айдар за 58км на північний схід від обласного центру — міста Луганська. Має залізничну сортувальну станцію Новий Айдар. Через селище проходить шосейна траса Сєверодонецьк — Луганськ, і залізниця Луганськ — Москва. У селищі Балка Перша впадає у річку Айдар. Площа району 130,95 тис. га.

Перші поселення, які відкриті археологами на околиці селища Новоайдар відносяться до салтово-маяцької культури. Вперше Новоайдар як козацька слобода з'являється на карті України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».

На початку XVIII сторіччя новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців, не виключаючи жінок і дітей було страчено. Лише через кілька десятиліть на попелищах бунтівної слободи знову з'являються люди. Цього разу відновлюють поселення селяни Судженського повіту Курської губернії.

У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдару було втрачено.

У 1918 році в запеклих боях між селянськими угрупуваннями, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську окупацію. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільської округи.

Під час Другої світової війни, 12 липня 1942 року німці ввійшли до мсіта. 21 січня 1943 року радянські війська захопили Новоайдар.

За період Другої світової війни загинуло 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, у яких заховано понад 1500 воїнів.

1957 року Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об'єкти соціальної та культурної сфери.

За час існування Новоайдарський район та населені пункти піддавалися змінам в адміністративно-територіальному устрої. В 1962 році в зв'язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.

1991 року на Всеукраїнському референдумі більшість жителів Новоайдара (понад 86 %) підтримало проголошення незалежності України. Новоайдар дав назву добровольчому батальйону «Айдар» у складі українських сил, що визволяли Донбас від російських терористів влітку 2014 року.

15 серпня 2014 року місцеві патріоти за допомогою крану демонтували пам'ятник російському вождеві Леніну, як символ окупаційної радянської влади[2][3].

Населенні пункти, центри селищних і сільських рад Новоайдарського району:

1. Айдар-Миколаївка.
2. Гаврилівка.
3. Гречишкине.
4. Дмитріка.
5. Колядівка.
6. Новоахтирка.
7. Олексіївка.
8. Райгородка.
9. Співаківка.
10. Штормове.

Упівнічно-східній частині району розташовані заповідні землі Стрілецького степу, на заході-масиви хвойного лісу.

Район має 7 обєктів проридно-заповідного фонду:

- пам'ятка природи загальнодержавного значення. "Айдарська терасса"-100 га.

- лісовий заповідник місцевогозначення "Айдарська тераса-2" - 92 га.

- урочище місцевого занчення "капітановський ліс"- 542 га.

- заповідник місцевого значення "Горіхове"-41 га.

- природно-архіологічна пам'ятка місцевого значення "Баранячі лоби" - зладжені льодом скельні виступи корінних порід, що зустрічаються іноді при краю льодовика, оголюються переважно під тиском відступаючих язиків льодовика, злагоджені його рухомими масами. зустрічаються в зонах сучасного й давнього зледеніння, як материкового, так і гірського. В Україні зустрічаються на правому березі річки Айдар біля с. Айдар-Миколаївка. Площа заповідника - 2 га;

- ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Співаківський" - 150 га;

- парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Дружба" с. Побєда - 1,2 га.

Населення:

1957 рік - 5 700 тис. осіб

1981 рік - 6,500 тис. осіб

1989 рік - 8 367 тис. осіб

2013 рік - 8 555 тис. осіб

2020 рік - 8 005 тис. осіб

2021 рік - 7 074 тис. осіб

7 вересня 2014-го під Новоайдаром при виконанні бойового завдання загинув прапорщик 22-го тербату «Харків» Лємешов Михайло Федорович.

Уночі з 25 на 26 вересня неподалік від Новоайдара бойовики обстріляли з автоматичної зброї опорний пункт 24-ї бригади Збройних сил України, після відкриття вогню у відповідь ретирувалися[4]. 14 грудня 2014 року під час виконання бойового завдання поблизу Новоайдару загинув капітан Луганського прикордонного району Новак Андрій Сергійович[5].

• Ганна Кириченко — українська волейболістка.
• Євген Селін — український футболіст, «Динамо» Київ, збірна України.
• Шелестов Олександр Миколайович (* 1975) — український правник.
• Шопін Ігор Вікторович — український футболіст, півзахисник. З 2015 року — селищний голова Новоайдара.
• Іван Приблудний (Яків Овчаренко)- поет, соратник і близький друг Сергія Єсеніна.

• Д. С. Вирський. Новоайдар // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 474. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Неофіційний сайт — Портал Новоайдарщины
• Група у Фейсбук