Новоганнівка (Сорокинський район)

Новога́ннівка — село в Україні, у Сорокинському районі Луганської області. Населення становить 1471 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоганнівська сільська рада.

село Новоганнівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Сорокинський
Рада Новоганнівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1880
Населення 1471
Площа 1,055 км²
Густота населення 1394,31 осіб/км²
Поштовий індекс 94470
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°25′56″ пн. ш. 39°31′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 62 м
Водойми р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради 94470, Луганська обл., Сорокинський р-н, с. Новоганнівка, вул. Радянська, 34
Карта
Новоганнівка
Новоганнівка
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°25' пн. ш. 39°31' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,055 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 30 км від районного центру — міста Сорокиного. Найближча залізнична станція — Сімейкине, за 14 км. Через село протікає річка Луганчик.

Історія

На землі підпорядкованій теперішньому селу спочатку розташовувалися два поселення: старовинне село Черкаський Брід та засноване пізніше село Ганнівка.

У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомий під назвою «Черкаський Брід на річці Луганчику».

Черкаський Брід, назва українського походження, двослівна, утворена від слова «черкас» (українець) і слова «брід». Вибір утворюваних слів назви мотивований тим, що заселена ця територія українцями (черкасами) і в селі був брід через річку Луганчик.

Сучасна назва утворена від імені дружини землевласника Петра Дмитровича Міоковича — Ганни і слова «Нове». Ганнівка була заснована П. Міоковичем у другій половині XVIII століття на правах рангової дачі.

Черкаський Брід мав паралельну назву — хутір Черкаський, поселення засноване ад'ютантом Шевіча. Пізніше ці землі перейшли до Лазаря Опанасовича Вуїча, і село деякий час називалося Лазарівкою, від імені нового землевласника.

У 1932 році дані поселення були об'єднані, і село стало називатися Новоганнівка.

ХХ сторіччя

17 липня 1942 року село опинилося під владою німецьких військ. Напередодні, головне господарство, а саме машини, худоба — були евакуйовані в східні регіони країни.

У лютому 1943 року Червона армія звільнила Новоганнівку від окупантів.

У 1952 році через село прокладено асфальтовану дорогу, що з'єднала Луганськ та Сорокине. 1955 року село було електрифіковане.

Війна на сході України

У 2014 році під час війни на Донбасі неподалік села стояв український опорний пункт, який зазнавав артилерійських ударів бойовиків, а західніше тривали бої за Луганський аеропорт.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1652 особи, з яких 801 чоловік та 851 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1471 особа.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська 77,36 %
російська 21,35 %
білоруська 0,54 %
інші 0,75 %

Економіка

На території села діють ТОВ «Нові енергетичні системи і технології», яке спеціалізується на виробництві радіаторів та котлів центрального опалення, ТОВ «Агросвіт» — виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, ПП «Червоне село», ФГ «Освіта» та ФГ «Євсєєв».

Соціальна сфера

Нині в селі працюють ЗОШ I—III ступенів (150 учнів), амбулаторія, ясла-садок, клуб, бібліотека, відділення поштового зв'язку

Пам'ятки
  • Церква Святих князів Бориса і Гліба Української Православної церкви Луганської єпархії;
  • Братська могила радянських воїнів та пам'ятний знак воїнам-односельцям (вул. Шкільна, біля школи).

Відомі люди
  • Синельников Георгій Власович — український письменник і педагог.

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 196—198, матеріали В. Г. Головня).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.