Ногачівка

Ногачі́вка (Нагачівка) село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 277 осіб. Орган місцевого самоврядування Ногачівська сільська рада.

село Ногачівка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський
Рада Ногачівська сільська рада
Основні дані
Населення 277
Площа 1,24 км²
Густота населення 223,39 осіб/км²
Поштовий індекс 30080
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°25′42″ пн. ш. 27°01′55″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Місцева влада
Адреса ради 30080, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Ногачівка
Карта
Ногачівка
Ногачівка
Мапа

Історія

В середині 19 століття в селі було 30 дворів і 131 жителів. Ногачівка належала до Заславського повіту Волинської губернії. В кінці 19 ст. — заснована початкова школа[1].

У 1906 році село Жуківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 5. Дворів 80, мешканців 409[2].

Символіка

Затверджена 26 листопада 2015 р. рiшенням № 2 II сесії сільської ради VII скликання.

Герб

Щит поділений ромбовидно срібним і зеленим. На верхньому і нижньому центральних зелених ромбах по золотій бджолі з срібними крилами; на інших зелених ромбах срібні чотирилисники конюшини. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «НОГАЧІВКА».

Герб символізує традиційне для села бджолярство; крім того, сім срібних листків конюшини нагадують стилізовану літеру «Н» — першу в назві села. Корона означає статус населеного пункту.

Прапор

Біле квадратне полотнище скошене діагонально на дев'ять зелених рівновеликих квадратів, у середніх верхньому і нижньому по жовтій бджолі з білими крилами, на інших білі чотирилисники конюшини.

Сільське господарство

В радянські часи у Ногачівці розташовувалась центральна садиба колгоспу «Комуніст», який обробляв 1 тис. га орної землі, вирощував зернові, цукрові буряки, займався тваринництвом. За високі урожаї конюшини (39 цнт з га) колгосп у 1939 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 327 осіб, з яких 142 чоловіки та 185 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

МоваВідсоток
українська 98,92 %
російська 1,08 %

Соціальна сфера

В селі діє середня загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі люди

Примітки

  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л  Я. — 578 с.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.