Норинськ

Но́ринськ — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 1950 осіб.

село Норинськ
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Овруцька міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1509
Населення 1960
Площа 49,334 км²
Густота населення 27,57 осіб/км²
Поштовий індекс 11154
Телефонний код +380 4148
Географічні дані
Географічні координати 51°16′03″ пн. ш. 28°34′08″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 164 м
Водойми Мошаниця, Норинь
Місцева влада
Адреса ради 11154, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Норинськ, вул. Центральна
Карта
Норинськ
Норинськ
Мапа

 Норинськ у Вікісховищі

Географія

Село розташовано на Словечансько-Овруцькому кряжі.

Історія

Давньоруське городище

Давньоруське городище, яке існувало в ХVI — ХVIII століттях — займає високий останець у центральній частині села на відстані 250 метрів від правого берега річки Норинь, урочище Гора. Останець підіймається над місцевістю на сорок метрів. Городище витягнуте з заходу на схід, розмір — 120 на 43 метри. Головний середній майданчик підпрямокутної форми, довжиною 65 метрів, шириною — 35  — 43 метри. Він підвищується над поверхнею останця на кінцях на 75 сантиметрів з заходу та на 1,6 — 1,8 метрів зі сходу. З цього підвищеного майданчика починається в'їзд, який спускається по яроподібному заглибленню до підніжжя в південно-східній частині городища. Вали відсутні, два посади — південний і південно-східний. Розвідана мінімальна площа південного посаду складає 2,2 гектари, північно-східного (вулиця Коростенська) — майже 5,5 гектарів. Нині майданчик задернований, заріс чагарником.

Доба Речі Посполитої

Перша письмова згадка про поселення датується 1509 роком. Належало до маєтностей шляхетської родини Аксаків (герба «Аксак»), у 1602 р. перейшло у власність князів Острозьких, у 1620 р. — у власність родини Немиричів (герба «Клямри»).

Статус містечка і магдебурзьке право Норинськ одержав у 1624 році за привілеєм короля Сигізмунда ІІІ. До 1793 року перебував у складі Овруцького повіту Київського воєводства. Після ІІ поділу Речі Посполитої зарахований до Овруцького повіту Волинського намісництва як позаштатне містечко.

XX століття

У 1906 році містечко Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15 верст. Дворів 185, мешканців 1216.

Радянську окупацію встановлено в січні 1918 року.

Під час Великої Вітчизняної війни 252 жителі Норинська билися на фронтах і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників, 182 чоловіка нагороджено орденами й медалями, 120 — загинуло смертю хоробрих.

У 1933 році тут почав працювати гранітний кар'єр, на базі якого 1945 року став до ладу щебеневий завод.

Промисловість

У селі є смоляний завод, гранітний кар'єр. Із 2003 до 2015 року працювала хлібопекарня.[1]

Інфраструктура

Населений пункт налічує близько 4 продуктових , 2 господарчих магазинів. Є магазин одягу та комплекс заміського відпочинку з готелем та рестораном. Щонеділі, за адресою Центральна площа,1, працює ринок.

Працює аптека, медичний пункт, на відстані 2 км знаходиться лікарня. Функціонує будинок культури в якому постійно проводяться концерти, виставки, дискотека. Також в будинку культури працює бібліотека. В селі є їдальня та кафе.

На території населеного пункту є 2 стадіони: шкільний та «Граніт».

Налагоджене пересування громадського транспорту в Нові Велідники, Словечне, Овруч, Коростень, Житомир та інших населених пунктів. Налагоджене центральне водопостачання та деяких частинах села — газопостачання.

Освіта

Середню освіту діти здобувають в НВК Норинська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Працює дитячий садок.

Спорт

Футбольна команда «Граніт» грає за Норинськ.

Релігія

Церква св. Миколая УПЦ Московського Патріархату, Овруцько-Коростенський Єпископат. На його чолі Протоієрей Петро.

Відомі особи
Картина Мануїла Шехтмана «Погромлені» (1927).
  • В Норинську 1730 року народився Менахем Нахум Тверський — хасидський цадик, равін, учень родоначальника хасидизму Бешта.
  • Відомий художник Мануїл Шехтман проводив своє дитинство в свого діда в повітовому містечку Норинськ

За згадками сина художника Марка Шехтмана:

Кілька років поспіль Еммануїла і старшого брата Ісаака відправляли на зиму в містечко Норинськ, у хедер, який тримав інший їхній дід. Там вони отримували традиційне єврейське виховання.

Замріявшись одного разу під час нудного зубріння Талмуда, хлопчик згадав Липники, красиву селянську дівчину, яка часто посміхалася йому, і сам не розуміючи, як це сталося, на полях священної книги чорнилом намалював її, з коромислом та відрами. Розгніваний дід відіслав маленького безбожника додому.

  • Грищук Андрій Іванович (? — 2019) — учасник російсько-української війни[2].

Примітки
  1. НОРИНСЬКА ХЛІБОПЕКАРНЯ — Код ЄДРПОУ 01730479. youcontrol.com.ua. Процитовано 15 квітня 2021.
  2. Відкриття меморіальної дошки Грищуку Андрію Івановичу

Посилання

Джерела
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.