Ніколь Кідман

Народилася 20 червня 1967 року в Гонолулу, адміністративному центрі американського штату Гаваї. Її батьки — Ентоні Девід Кідман та Джанель Енн Макнейл — вихідці з Шотландії та Ірландії, обоє народилися в Австралії.

2004 року

З чотирьох років Ніколь почала займатися балетом. Захоплення танцями привело її до Австралійського театру для молоді, а потім до Театру Філіп-стріт, де майбутня акторка крім акторського хисту вдосконалювала вокальні навички і вивчала історію театру.

Вперше на екрані з'явилася в музичному відеокліпі співачки Пет Вілсон Bop Girl у 1983 році; майбутній зірці тоді виповнилося 15 років. Того ж року Ніколь Кідман почала зніматися на телебаченні та в кіно, серед перших її робіт фільми «Бандити на велосипедах» (BMX Bandits) і «Різдво Буша» (Bush Christmas).

У 1980-х роках знялася в кількох австралійських фільмах і телепостановках — серед них найпопулярнішим став мінісеріал «Бангкок Гілтон» — історія австралійської туристки, засудженої в Таїланді на смертну кару за помилковим звинуваченням у зберіганні наркотиків. Гра молодої актриси вразила не тільки глядачів, а й критиків, серіал придбали для перегляду у багатьох країнах. В 1989 році Кідман знялася у трилері «Мертвий штиль» (Dead Calm), який з успіхом пройшов у світовому прокаті.

Після успіху «Мертвого штилю» Ніколь Кідман запросили до Голлівуду, де вона отримала роль у фільмі «Дні грому». Під час зйомок Кідман зійшлася з Томом Крузом; швидко між акторами виник бурхливий роман, вони побралися 24 грудня 1990 року. Заради Ніколь Круз покинув першу дружину, акторку Мімі Роджерс. Том Круз і Ніколь Кідман знялися разом ще в двох проєктах: костюмованій сазі «Далеко-далеко» Рона Говарда (1992) і останньому фільмі режисера Стенлі Кубрика «З широко заплющеними очима» (1999). Невдовзі після закінчення роботи над фільмом Том і Ніколь розлучилися. Вважають, що до фільму Кубрика кар'єра Кідман складалася не найкращим чином. Навіть участь у блокбастері «Бетмен назавжди» (в якому Ніколь з'явилася на екрані разом з такими кінозірками, як Джим Керрі, Томмі Лі Джонс, Вел Кілмер, Дрю Беррімор і Кріс О'Доннел) не зробило її справжньою зіркою Голлівуду. Про Ніколь переважно згадували як про дружину Тома Круза. Критика звернула увагу на Кідман у 1996 році, після того, як вона знялася у сатиричній трагікомедії Ґаса Ван Сента «Померти за» у ролі телеведучої Сюзанни Стоун-Марето, схибленій на кар'єрі і здатній на шляху до слави і публічного визнання зважитися на будь-який злочин, навіть на вбивство. За цей фільм Кідман пророкували номінацію на «Оскар», акторку висували на здобуття найвизначніших кінонагород Америки і вона навіть виграла «Золотий глобус» у номінації «Найкраща акторка в мюзиклі чи комедії», але оскарівський комітет віддав перевагу іншим кандидатам.

У кінці 90-х Ніколь Кідман зіграла в кількох фільмах, які досить успішно пройшли у світовому прокаті (можна згадати бойовик «Миротворець» з Джорджем Клуні і комедію-трилер «Практична магія» з Сандрою Буллок). Добре зустріли і її участь в екранізації похмурого роману Генрі Джеймса «Портрет леді», однак стрічка не мала помітного успіху у глядачів.

2006 року

Справжній прорив стався 2001 року, коли дійшов кінця дворічний процес розлучення між Кідман та Крузом, і на екрани вийшов довгоочікуваний фільм австралійського режисера База Лурманна «Мулен Руж!». В цьому фільмі-мюзиклі, в якому витончено переплітаються декадентський кітч з елементами давньогрецької трагедії, Кідман зіграла куртизанку на ім'я Сатін. Щоб дістати суму, потрібну для перетворення кабаре, де вона працює, у справжній музичний театр, смертельно хвора героїня Кідман мусить спокусити багатого лиходія Герцога (Річард Роксберг); дуже не до речі, Сатін закохується в поета-жебрака (Еван Макгрегор), якого винайняли написати першу п'єсу для майбутнього театру. Трагічна історія кохання розігрується в фільмі Лурмана в ритмі канкану на фоні розкішних паризьких декорацій і супроводжується переспівами пісень Елтона Джона, «Бітлз», Мадонни, «Queen» та інших популярних виконавців; свої музичні номери обидві зірки фільму — Кідман та Макгрегор — виконали самостійно. Майстерна різноманітна гра Ніколі Кідман справила сильне враження на критиків. За цей фільм акторку номінували на премію «Оскар».

Наступним важливим етапом у кар'єрі акторки стала роль Ґрейс Стюарт у містичному трилері Алехандро Аменабара «Інші». Ця роль закріпила за Кідман славу кінозірки, здатної збирати повні зали в кінотеатрах. Маючи бюджет у 17 млн доларів, фільм зібрав більше двохсот мільйонів у світовому прокаті та отримав прихильні відгуки критиків, які привітали сутінкову атмосферу і нетривіальний розвиток сюжету знятої в напівтонах стрічки. Гра Кідман, яка перевтілилася для цього фільму в хічкоківську блондинку a-la Ґрейс Келлі, також була оцінена найкращими епітетами, за роль у «Інших» акторку номінували на премію «Золотий глобус».

Розлучення з Томом Крузом супроводжувалося у Ніколь тривалою депресією. У 2001 році акторка отримує складну роль англійської письменниці Вірджинії Вулф у фільмі «Години» режисера Стівена Долдрі за однойменним романом Майкла Канінгема, що отримав Пулітцерівську премію в 1999 році. Фільм (як і книга Канінгема) описує один день з життя трьох жінок, розкиданих у часі, але пов'язаних одна з одною психологічним романом Вулф «Місіс Делловей», що вплинув на їх долі. Крім Кідман у фільмі задіяний першокласний акторський склад: Джуліанн Мур, Меріл Стріп, Ед Гарріс, Тоні Коллет та Клер Дейнс. Ця стрічка стала однією з найгучніших прем'єр 2002 року, а Кідман дістала приз Берлінського кінофестивалю, премію БАФТА, премію «Золотий глобус» і, нарешті, премію «Оскар» за роль Вулф.

2003 рік виявився дуже успішним для Кідман. Вона знялася в експериментальному фільмі одного з найвідоміших і суперечливих європейських кінорежисерів данця Ларса фон Трієра «Догвіль». Фільм отримав значний розголос. Реакція на цю стрічку Трієра була неоднозначною — якщо в Європі «Догвіль» був відзначений у числі головних досягнень кінематографу останніх років, то американська критика зустріла фільм щонайменше вороже. Того ж 2003 року акторка виконала головну роль у фільмі-екранізації знаменитого роману Філіпа Рота «Заплямована репутація», де грала разом з Ентоні Гопкінсом; окрім того, на екрани вийшла епічна драма Ентоні Мінгелла «Холодна гора» (за однойменним романом Чарльза Фрейзера), де Кідман знялася разом з Рене Зеллвегер і Джудом Лоу. З трьох проєктів відносно успішним виявився лише останній: фільм зібрав понад 176 млн доларів у світовому прокаті й отримав 7 номінацій на премію «Оскар».

З чотирьох наступних фільмів Ніколі Кідман два не мали широкого успіху у публіки та критиків. Кідман спробувала утвердитися в амплуа комедійної акторки і взяла участь у двох високобюджетних комедіях. Перша — «Степфордські дружини», ремейк однойменного фільму 1974 року, знятого за романом Айри Левіна. Друга стрічка — «Відьма», широкоекранна версія популярного в Америці телесеріалу Bewitched, стала не дуже успішною у фінансовому відношенні. За роль у цьому фільмі вона отримала антинагороду «Золота малина». У 2005 році на екрани вийшов політичний трилер Сідні Поллака «Перекладачка» за участю Ніколі Кідман та Шона Пенна, але й ця стрічка запам'яталася глядачам хіба тим, що її зйомки відбувалися у справжніх будівлях ООН (до того в приміщення ООН не пускали жодну фільмову групу), аж ніяк не видатними художніми принадами.

Особливе місце в фільмографії Кідман посідає фільм «Народження» — камерна історія, зафільмована знаменитим кліпмейкером Джонатаном Глейзером, за участю Денні Г'юстона, Енн Геч, Лорен Беколл і Кемерона Брайта. Ще до прем'єри на Венеціанському кінофестивалі у 2004 році фільм спричинив скандал: у пресу просочилося повідомлення про те, що за сюжетом героїня Кідман займається сексом з 10-річним хлопчиком і стрічку заочно звинуватили в педофілії. Ця обставина стала причиною невиходу «Народження» у широкий прокат у США. За роль Анни, яка важко переживає передчасну смерть чоловіка і стає жертвою афери десятирічного хлопчика, що видає себе за реінкарнацію її чоловіка, Кідман отримала номінацію на премію «Золотий глобус».

2010 року за найкращу жіночу роль у фільмі "Кроляча нора" Ніколь Кідман номінована на премії «Золотий глобус» та «Оскар». Ніколь також виступила продюсером цієї стрічки.

Кідман була заміжня двічі. Перший чоловік — Том Круз. Вони познайомились незадовго до зйомок у фільмі «Дні грому», в якому вони грали головні ролі. Пара взяла шлюб у грудні 1990 року. Під час шлюбу вони усиновили двох дітей: доньку Ізабеллу Джейн Круз (1992 р.н.) та сина Коннора Ентоні Круза (1995 р.н.). Однак у лютому 2001 року Круз раптово подав на розлучення, посилаючись на «непримиренні розбіжності» та попросивши спільну опіку над їхніми дітьми.[6] У 2015 році колишній керівник Церкви Саєнтології Марк Ратбун заявив у документальному фільмі, що йому доручили «сприяти розриву Круза з Ніколь Кідман».[7] Круз послідовник цієї церкви з 1986 року.[8]

25 червня 2006 року Кідман вийшла заміж за австралійського кантрі-співака Кіта Урбана. Познайомились Ніколь і Кіт в Лос-Анджелесі в січні 2005 року на події, організованій на честь знаменитих вихідців з Австралії.[9]. У них двоє доньок. Перша донька пари Сандей Роуз народилася в 2008 році в Нешвіллі.[10]. Другу доньку виносила сурогатна мати, проте дитина біологічно від Ніколь та Кіта. Донька Фейт Маргарет народилась 28 грудня 2010 року у Нешвіллі.[11] Станом на 2021 рік подружжя досі разом.[12]

Кідман народилась та виховувалась в ірландській католицькій родині. Вона і надалі сповідує католицьке християнство, відвідує богослужіння. Певний період під час шлюбу з Крузом вона цікавилась саєнтологією, проте після розлучення продовжила бути католичкою. Протягом декількох місяців Кідман вивчала курс теології (релігієзнавства) в Університеті Пеппердайн в Малібу (Каліфорнія). В інтерв'ю журналістам видання Philippine Daily Enquirer Ніколь Кідман розказала сказала про свої релігійні погляди так: «Меною керує католицизм. У мене, безумовно, є сильна віра. Я намагаюся регулярно ходити до церкви та сповідатися».[13]

Кідман збирала гроші для знедолених дітей по всьому світу та привертала до них увагу. У 1994 році вона була призначена послом доброї волі від ЮНІСЕФ.[14]

Ніколь Кідман також є послом ЮНІСЕФ в Австралії та амбасадоркою Сіднейської дитячої лікарні Рендвік. Вона контактувала та підтримувала пацієнтів та їхні сім'ї, робила фінансові внески в лікарню.

Кідман також активно підтримує Австралійський театр для молоді, який базується в Сіднеї. Свою співпрацю з театром вона почала в 1982 році. У 1993 році вона прийняла прохання стати амбасадором компанії, а в 2000 році стала головним фінансовим спонсором театру разом з Fox Studios і Nine Network.[15]

Під час зйомок в Румунії у 2002 році Кідман на власні очі була свідком тяжкого становища тисяч дітей, які залишилися сиротами та покинутими в цій країні. З 2003 року Кідман стала меценатом щорічного збору коштів FARA, організації, яка підтримувала дітей в Румунії. Також вона брала участь в благодійних заходах цієї організації.[16][17]

Кідман виступає за права жінок. Вона виголосила промову перед Комітетом палати представників Сполучених Штатів із закордонних справ на підтримку міжнародного закону про протидію насильству над жінками. Акторка назвала насильство над жінками «найбільш систематичним і поширеним порушенням прав людини у світі. Ця проблема зачіпає кожну третю жінку». З 2006 року Ніколь Кідман посол доброї волі від фонду ООН-Жінки (структура Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок).[18] Вона також брала участь у зборі коштів кампаній, які стосуються боротьби з насильством над жінками[19].

У 2006 році вона також приєдналася до Little Tee Campaign — кампанії, мета якої зібрати гроші для підтримки жінок, які лікуються від раку молочної залози. Кідман брала участь в створенні дизайну футболок та жилетів, щоб зібрати гроші від продажу на благодійність.[20] Вона з іншими акторами також брала участь в зборі коштів на дослідження раку грудей. Ця тема близька для акторки, адже її матір лікувалась і поборола рак грудей у 1984 році. Це трапилось як раз після початку кар'єри Кідман (її дебют відбувся у 16). Ніколь була у 17-річному віці, взяла паузу від кар'єри та доглядала за матір'ю під час її лікування. Вона навіть пройшла курс масажу, щоб допомогти мамі у реабілітації.[21] Ніколь Кідман також мала підозру на рак у 2004 році. Кідман також брала участь в кампаніях для збільшення фінансування досліджень та підвищення рівня обізнаності щодо раку у жінок. Крім цього, акторка була першою головою правління Фонду жіночого здоров'я в університеті Лос-Анджелеса (UCLA).[22].

Її участь в іншій кампанії, «Ключ до лікування» допомогла зібрати 400 000 доларів для безпосередньої підтримки клінічних досліджень раку серед жінок. Її участь у 2003 році в щорічній благодійній вечері «Незабутній вечір» у Лос-Анджелесі (кампанія для збору коштів на дослідження жіночого раку) допомогла зібрати 9 мільйонів доларів на програми в Лос-Анджелесі (включаючи UCLA) і 2,7 мільйона доларів на подібні програми по всій країні.[23]

• Премія «Оскар»
  • 2003 — Найкраща акторка (за фільм «Години»)
• Берлінський кінофестиваль
  • 2003 — Срібний ведмідь за найкращу акторську роботу (за фільм «Години»)
• БАФТА
  • 2003 — Найкраща акторка (за фільм «Години»)
• Золотий глобус
  • 1996 — Найкраща акторка в мюзиклі чи комедії (за фільм «Померти заради»)
  • 2002 — Найкраща акторка в мюзиклі чи комедії (за фільм «Мулен Руж!»)
  • 2003 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Години»)
  • 2018 — Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму (за мінісеріал «Велика маленька брехня»)
  • 2022 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Бути Рікардо»)
• MTV Movie Awards
  • 2002 — Найкраща жіноча роль (за фільм «Мулен Руж!»)
  • 2002 — Найкращий музичний номер (разом з Еваном Макгрегором за фільм «Мулен Руж!»)
• Нагорода Російської гільдії кінокритиків
  • 2003 — Найкраща іноземна акторка (за фільм «Догвіль»)

• Премія «Оскар»
  • 2002 — Найкраща акторка (за фільм «Мулен Руж!»)
  • 2011 — Найкраща акторка (за фільм «Кроляча нора»)
  • 2017 — Найкраща акторка другого плану (за фільм «Лев»)
  • 2022 — Найкраща акторка (за фільм «Бути Рікардо»)
• БАФТА
  • 1996 — Найкраща акторка (за фільм «Померти заради»)
  • 2002 — Найкраща акторка (за фільм «Інші»)
• Гойя
  • 2002 — Найкраща акторка (за фільм «Інші»)
• Золотий глобус
  • 1992 — Найкраща акторка другого плану (за фільм «Біллі Батґейт»)
  • 2002 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Інші»)
  • 2004 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Холодна гора»)
  • 2005 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Народження»)
  • 2019 — Найкраща акторка в драматичному фільмі (за фільм «Час відплати»)
  • 2020 — Найкраща жіноча роль драматичного телесеріалу (за серіал «Велика маленька брехня»)
  • 2021 — Найкраща жіноча роль мінісеріалу або телефільму (за мінісеріал «Знищення»)
• MTV Movie Awards
  • 1993 — Найкращий екранний дует (разом з Томом Крузом за фільм «Далеко-далеко»)
  • 1996 — Найбажаніша акторка (за фільм «Бетмен назавжди»)
  • 1996 — Найбажаніша акторка (за фільм «Померти заради»)
  • 2002 — Найкращий музичний номер (за фільм «Мулен Руж!»)
  • 2002 — Найкращий поцілунок (разом з Еваном Макгрегором за фільм «Мулен Руж!»)