Нічогівка (Козелецький район)

Нічогі́вка село в Україні, у складі Козелецької селищної ОТГ, Чернігівського району (колишнього Козелецького району) Чернігівської області. Населення становить 214 осіб (2021). Орган місцевого самоврядування — Козелецька селищна об'єднана територіальна громада.

село Нічогівка
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський район
Рада Козелецька селищна об'єднана територіальна громада
Код КАТОТТГ UA74100190270063201
Облікова картка Нічогівка 
Основні дані
Засноване 1360
Населення 214 (1.01.2021)[1]
Площа 2,196 км²
Густота населення 97,45 осіб/км²
Поштовий індекс 17082
Телефонний код +380 4646
Географічні дані
Географічні координати 50°48′36″ пн. ш. 31°05′59″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Відстань до
обласного центру
86,1 км
Відстань до
районного центру
15,5 км
Місцева влада
Адреса ради 17083, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Нічогівка, вул. Лесі Українки, 55
Сільський голова Толкачова Марина
Карта
Нічогівка
Нічогівка
Мапа

Село розташоване за 4 км на схід від автодороги Київ-Чернігів та за 3 км на захід від автошляху Ко­­зе­лець-Бобровиця, засноване в першій половині 14 століття. Землі громади межують із територією Калитянської селищної об’єднаної територіальної громади Броварського району Київської області та з територією Остерської міської об’єднаної територіальної громади Чернігівського району, Чернігівської області.

Історія

У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується село Ничеговка. Саме село, а не деревня, а тому мав бути храм. У селі був 31 селянський двір (33 чоловіка, 45 волів, 4 коня), 7 ґрунтових дворів (7 чоловіків, без худоби) та 3 бобильських двора (3 чоловіка, без землі). Усіх чоловіків названо поіменно.[2]

1770 року в місцевому храмі було зареєстровано 933 прихожанина, 1860 року — 1378.[3]

1923 року в Нічогівці населення складало 1447 осіб на 348 дворів. У селі були сільрада, школа та бібліотека.[4]

Під час нацистсько-радянської війни 340 жителів села пішли на фронт. 158 людей загинуло на фронтах. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з окупантами, 43 учасника війни нагороджено орденами та медалями.

1972 року населення села складало 818 осіб на 302 двори. За радгоспом імені Кірова було закріплено 2405 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. орної землі — 1469 га. Вирощували переважно зернові культури, також було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.[5]


Пам'ятки

1954 року в селі встановлено обеліск на братській могилі воїнів, загиблих у боях за визволення села. 1967 року було встановлено обеліск воїнам-односельцям, загиблим за свободу й незалежність Вітчизни.

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.