Ніч ополудні

Головний герой книги — Микола Залманович Рубашов, колишній Народний Комісар, чоловік старше п'ятдесяти років, заарештований за підозрою в ухилянні від лінії Партії і поміщений у в'язницю, де чекає рішення власної долі. Його образ заснований на низці людей, які стали жертвами московських показних судових процесів, і які були особисто відомі автору.[1] Рубашов — це уособлення групи старих більшовиків.[2] Кестлер використовує його образ для дослідження дій старих більшовиків на московських показових процесах 1938 року.[3][4] Перебуваючи у в'язниці, Рубашов згадує і наново оцінює свою роль в Партії та в боротьбі за досягнення її цілей. Він приходить до висновку, що він не вчинив жодних контрреволюційних дій, однак, незважаючи на це, він погоджується, не пручаючись, з тим неминучим кінцем, який його чекає. Він не сперечається, розуміючи, що до власного арешту він сам точно так само, в руслі встановленої Партією лінії, розправлявся з тими побратимами, які «ухилились». Більше того, незважаючи на неминучість розстрілу, в ході останніх допитів він погоджується визнати звинувачення в ході відкритого процесу, публічно засудивши себе і будь-яких інших побратимів, які «ухилились», тим самим зігравши останню жертовну роль в інтересах Партії.

У 1932 році Кестлер відвідав Радянський Союз.[5] Бувши, як і багато письменників його часу, прихильником ідей марксизму, Кестлер з натхненням береться за підготовку написання книги про досягнення радянського уряду в післяреволюційні роки. Але, побачивши на власні очі радянську дійсність, він з розчаруванням залишає країну. Через кілька років Кестлер дізнається про процес щодо Каменєва і Зінов'єва. У цей час він перебуває в Іспанії, де бере участь у антифранкістських виступах, внаслідок чого буде арештований. Опинившись на свободі у 1938 році, письменник дізнається, що в Москві зникли відомі німецькі антифашисти, в тому числі брат його дружини. Остаточно зневірившись у сталінському режимі, Кестлер приймає рішення про вихід з Компартії.

Артур Кестлер почав писати роман в 1938 році в Німеччині, а закінчив у Франції в 1940 році за місяць до вторгнення німців. 21 вересня 1939 письменник був заарештований французькою поліцією і направлений у табір для інтернованих осіб в Піренеях. У січні 1940 року Кестлер був звільнений і отримав можливість закінчити роботу над романом. Під час подальших неодноразових обшуків поліції німецький варіант книги був вилучений. Однак зберігся англійський переклад, який був переправлений до Лондона.

Через деякий час і сам автор перебрався до Великої Британії. Тут Кестлер також на деякий час опинився під арештом як підозрілий іммігрант. Перебуваючи у в'язниці, письменник закінчує роботу над книгою. Роман був опублікований ще до звільнення Кестлера.

Роман був опублікований у Великій Британії в 1941 році і став літературною подією. Джордж Орвелл в критичному нарисі про творчість Артура Кестлера говорить про те, що практично всі роботи письменника зосереджені на московських процесах 30-х років. При цьому автор, очевидно розчарований у постреволюційній Росії, приходить до невтішних висновків про неминуче «моральне падіння» суспільства після революції. Орвелл бачить прототипами головного героя Троцького, Бухаріна і Раковського, або когось із інших представників старих більшовиків, які не підтримують сталінського шляху розвитку. Орвелл високо оцінює значення роману, констатуючи, що в 30-40 роки в середовищі британських письменників не знайшлося нікого, хто б міг створити подібну книгу, що виражає розчарування в Радянському Союзі.

• Джордж Орвелл, А. Кестлер. Ніч ополудні. Скотоферма / Переклад О. Дроздовського та В. Бендера. — Київ: РВО «Заповіт» МГП «Інформ ОТ сервіс», 1991. — 272 с. ISBN 5-7707-1046-2 (e-book версія з сайту Chtyvo.org.ua) (Перевірено 30 квітня 2014)

Роман увійшов до списку 100 найкращих романів XX століття англійською мовою за версією видавництва Modern Library.[6]

• Ніч ополудні у бібліотеці Чтиво