Обвійник грецький
Обві́йник гре́цький[1][2] (Periploca graeca) — багаторічна рослина родини барвінкових. Назва Periploca походить від грецького слова peri — «навколо» та ploke — «плести, ткати». Родина ластівневі (Asclepiadaceae).
? Обвійник грецький | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Periploca graeca | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Periploca graeca L. | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Листопадна в'юнка рослина із задерев'янілим стовбуром до 9 м завдовжки, кора червонувата. Усі частини рослини виділяють молочний отруйний сік. Темно-зелені супротивні овальні чи ланцетні листки 2,5—5 см; жовтіють на осінь. Квіти до 2,5 см з 5-ма опушеними пелюстками ростуть групами по 8—10 у щиткоподібному суцвітті на довгому пагоні ціле літо. Пелюстки двоколірні — зелені ззовні та шоколадні всередині. Плід — подвійний стручок до 12,5 см довжини, отруйний.
Фармацевтичні властивості
Лікувальною сировиною вважається кора рослини.
В корі обвійника грецького містяться глікозиди периплоцин, периплоцимарин. Застосовується периплоцимарин при порушенні серцевої діяльності.
Поширення та середовище існування
Росте у лісах, заростях та берегах річок у південній Європі та Азії. Натуралізований у США. В Україні зустрічається в невеликих кількостях і тільки в низовинах Дунаю (в околицях Вилкова).
Джерела та література
- Mick Lavelle Wild flowers and flora // Hermes House, 2006. — 256 p. — P. 92.
Посилання
- Обвійник грецький // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 299. — ISBN 5-88500-055-7.
Примітки
- Periploca graeca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Довідник рослин в Україні. econtsh.astra.in.ua. Процитовано 4 лютого 2017.