Обухівка (смт)
Обухівка (у 1938—2016 роках — Кіровське) — селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області. Центр Обухівської селищної ради.
| смт Обухівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район/міськрада |  Дніпровський район |
| Рада | Обухівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Обухівка |
| Основні дані | |
| Засноване | II п. XVIII ст. |
| Колишня назва | Кіровське (1938-2016) |
| Статус | із 1938 року |
| Агломерація | Дніпровська агломерація |
| Площа | 14,9 км² |
| Населення | 8 266 |
| Густота | 554 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 52030—52034 |
| Телефонний код | +380 56(2) |
| Географічні координати | 48°32′41″ пн. ш. 34°52′21″ сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 54 м |
| Водойма | Оріль,Шпакова, Дніпро, Дніпровське водосховище, Обухівські озера |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Балівка |
| До станції: | 6 км |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 15 км |
| - автошляхами: | 18 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 1 км |
| - автошляхами: | 19 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | смт. Обухівка, вул. Центральна, 35 |
| Голова селищної ради | Гезь Василь Григорович |
| Вебсторінка | https://obukhivska.otg.dp.gov.ua/ua |
| Карта | |
  Обухівка | |
 Обухівка | |
 | |
|
| |
Обухівська селищна рада займає територію — 1918,2 тис. га. Населені пункти, які входять до складу ради: селище Обухівка - площа 1492,2 га., село Горянівське — площа — 426 га. Населення Обухівської селищної ради станом на 2010 рік становить 15 250 чол. (сел. Обухівка — 14017 чол., с. Горянівське — 1 233 чол.)
Географія та розташування
Обухівка розташована в центральній частині Дніпропетровської області на лівому березі Дніпровського водосховища на Дніпрі. Неподалік Обухівки знаходиться місце впадіння нового русла річки Оріль у Дніпро. Зі сходу до Обухівки впритул прилягають лівобережні околиці міста Дніпра. На східній околиці з озера Чередниченкове витікає річка Шпакова. На півночі межує із селом Горянівське.
Обухівка розташована у фізико-географічній зоні Придніпровська низовина. Висота над рівнем моря у селищі — 50-55 метрів.
Довкола селища розташовані Обухівські озера.
На захід від Обухівки лежать землі Дніпровсько-Орільського природного заповідника.
Історія
На території Обухівки досліджено кілька поселень доби бронзи, катакомбної та зрубної культур (кінець ІІІ — початок І тисячоліття до н. е.).
Засноване в другій половині XVIII століття. Першою назвою поселення була Обухівка, яка, за неофіційними даними, походить від прізвища першого поселенця — козака Андрія Обуха.
Після утворення Катеринославської губернії Обухівка ввійшла до складу Кам'янської волості Новомосковського повіту. У 1886 році тут мешкало 1930 осіб з 351 господарським подвір'ям, була церква, 3 магазини.
В перші роки радянської влади в Обухівці, як і у всій країні, пройшла колективізація. Станом на 1925 рік в селі мешкало 5 246 жителів, проводилось два ярмарки, було дві школи, хата-читальня[1]. Обухівка входила до складу Кам'янського району Катеринославської округи.
У 1938 році, за рішенням загальних зборів селян Обухівки, вирішено перейменувати село на Кіровське на честь радянського державного діяча Сергія Кірова.[2] Згодом до селища була приєднано придніпровське село Сугаківка. Обухівка увійшла до складу новоутвореного Дніпропетровського району.
Після Другої світової війни Кіровське отримало статус селища міського типу. Тут була розташована центральна садиба Дніпропетровської птахофабрики. У другій половині 20 століття у Кіровському побудовано понад 1 200 нових житлових будинків, Палац культури, дві бібліотеки, лікарська амбулаторія.
Деякий час Обухівка підпорядковувалася Дніпропетровській міській раді, з 1965 року, після відновлення Дніпропетровського району, знову входить до нього.
Сучасність
Більшість (90 %) працюючого населення Обухівки працює у місті Дніпрі.
У селищі є дві середні загальноосвітні школи, дві амбулаторії загальної практики—сімейної медицини, будинок культури.
Дитячий садок, збудований у 2018 році, у лютому 2020 року номінований організаторами конкурсу Mies van der Rohe Award на премію ЄС у галузі сучасної архітектури.[3]
Обухівка відіграє роль «дачного селища» та місця відпочинку для жителів міста Дніпра, оскільки за часів радянської влади тут було розміщено багато дач та баз відпочинку (в основному для оздоровлення робітників місцевих заводів та фабрик). У 2017 році в Обухівці створено громадську організацію "Дитячий Туристичний Клуб «БАФ», якій об'єднав понад 100 активних громадян селища. У 2018 році в Обухівці створено «Молодіжний центр А. Т.О. М.», центр є майданчиком для зустрічей активної молоді селища
Транспорт
Через селище проходять автомобільні дороги Т 0404 і Н31.
Обухівка сполучена приміським транспортом (маршрутками) з Дніпром.
Пам'ятки
- Храм на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
- Поблизу Обухівки наявний регіональний ландшафтний парк Дніпровські ліси.
Відомі люди
Уродженцями села є
- Варфоломєєв Володимир Олександрович (1984—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лисенко Олег Ігорович (1989—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Світлини
_-_%D0%A1%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%E2%84%96_1.jpg.webp)
Середня загальноосвітня школа № 1_-_%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B8_%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8F.jpg.webp)
Храм на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього_-_%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D1%8B%D1%85_%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86_%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%8B%252C_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%8B%252C_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8_%D0%B8%D1%85_%D0%A1%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%B8.jpg.webp)
Храм Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії_-_%D0%90%D1%80%D1%82-%D0%BE%D0%B1%D1%8A%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%AF_%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%8E_%D0%9E%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%83%22.jpg.webp)
Арт-об'єкт "Я кохаю Обухівку"_-_%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB_%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0%D0%BC.jpg.webp)
Військовий меморіал загиблим землякам в роки Другої світової війни_-_%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%252C_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%94%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80_%D0%B2_%D0%BE%D0%BA%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%80%D0%B5_1943_%D0%B3..jpg.webp)
Монумент воїнам-визволителям, які форсували Дніпро в жовтні 1943 р._-_%D0%91%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%92._%D0%9F._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B0.jpg.webp)
Погруддя В. П. Каруни на території середньої школи № 2_-_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B2%D1%85%D0%BE%D0%B4_%D0%B2_%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA.jpg.webp)
Головний вхід до Центрального парку_-_%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg.webp)
Курган Гетьманський
Примітки
- Описание населённых мест Екатеринославской губернии на 1 января 1925 года
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Обухівський дитсадок номінували на премію ЄС. 34.ua. 34 канал. 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 266
- Максим Кавун. Гений места. Часть VI. Обуховка. Зеленый рай // Недвижимость в движении. — 2005. — 20 апр. (рос.)
Література
- Кі́ровське // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.266