Об'єднане королівство Нідерландів

Об'єднане королівство Нідерландів (1815—1839; нід. Verenigd Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume-Uni des Pays-Bas) — неофіційна назва, що використовується для позначення нової європейської держави, яка виникла після розпаду Першої Французької імперії за рішенням Віденського конгресу 1815 року. Нова держава, офіційно звана «Королівство Нідерланди» (нід. Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume des Pays-Bas), об'єднала колишні території Республіки Сполучених провінцій на півночі, Австрійських Нідерландів на півдні, а також Єпископство Льєж. Династія Оранських-Нассау стала монархами нового королівства.

Королівство Нідерланди нід. Koninkrijk der Nederlanden фр. Royaume des Belgiques лат. Regnum Belgicum ↓ 1815 – 1839 ↓ Прапор Герб Девіз фр. "Je maintiendrai" "Я підтримуватиму" Гімн Wien Neêrlands Bloed "Ті у кого голландська кров" Розташування Нідерландів Мапа Об'єднаного королівства Нідерландів у 1815 році. Велике Герцогство Люксембург показано світло-зеленим. Столиця Амстердам та Брюссель Мови голландська мова (офіційна), французька мова (офіційна у Валлонії) Релігії протестантизм, католицтво Форма правління конституційна монархія Король  - 1815–1839 Віллем I Законодавчий орган Генеральні штати  - Upper house Сенат  - Lower house Палата представників Історичний період Пізній сучасний період  - Віденський конгрес 16 березня 1815  - прийняття Конституції 24 серпня 1815  - Бельгійська революція 25 серпня 1830  - Лондонська угода 1839 19 квітня 1839 Валюта Нідерландський гульден Попередник Наступник Суверенне Князівство Сполучених Нідерландів Перша Французька імперія Нідерланди Лімбург (герцогство, 1839-1867) Люксембург Бельгія Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Об'єднане королівство Нідерландів

Британська карикатура, що висміює "весілля" Бельгії та Нідерландів на Віденському конгресі

Мапа Об'єднаного Королівства Нідерландів

Об'єднане королівство Нідерландів розпалося в 1830 в ході Бельгійської революції. Король Віллем I відмовився визнати незалежність Бельгії, поки в 1839 не був до цього примушений Лондонською угодою.