Одеська обсерваторія

• 1871–1880 — Леопольд Беркевич
• 1881–1910 — Олександр Кононович
• 1912–1934 — Олександр Орлов
• 1934–1944 — Костянтин Покровський
• 1944–1983 — Володимир Цесевич
• 1983–1990 — Юрій Медведєв
• 1990–2006 — Валентин Каретников
• З 2006 року — Сергій Андрієвський

• Фізики зірок та галактик
• Фізики малих тіл Сонячної системи
• Космічних досліджень

Робочі групи

• космології
• астрометрії та небесної механіки

Башта, в якій розташований телескоп

• Великий астрограф;
• Трьофутове меридіанне коло Репсольда (Труба: D = 5.5 дюйма, F = 76 дюйма; коло діаметром 39 дюймів; отримане з Тифліської фізичної обсерваторії в кінці XIX століття);[1]
• Телескоп-рефрактор Кука (165-мм об'єктив);
• Малий астрограф (двокамерний);
• Трикамерний астрограф, «їжак» (короткофокусні камери).

* Маяки  — створена в 1957 році за 40 км на захід від Одеси.
Її основні інструменти:

• Рефлектор РК400 (D = 400 мм, F = 2 м);
• Рефлектор з електрофотометром (D = 500 мм, F = 12 м);
• Дводзеркальний телескоп РК600, оптична система Річі — Кретьєна (D = 600 мм, F = 4.8 м);
• Рефлектор РК800, оптична система Річі — Кретьєн (D = 800 мм);
• Ширококутний об'єктив «Таїр-19» (D = 17 см);
• Ширококутний об'єктив «Уран-12» (D = 22 см);
• АЗТ-3 (D = 48 см, F = 2 м);
• Радіотелескоп «Уран-4» (РАТАН-4);
• Старий метеорний патруль на базі аерофотокамер НАФА-3С/25;
• 100-см лазерно-локаційний телескоп ТПЛ-1М (в проекті);
• 80-см теодоліт ЛД-2 (в проекті);

Спостережна станція Одеської обсерваторії у Крижанівці

* Крижанівка  — створена в 1957 році

• Новий метеорний патруль на базі телескопа системи Шмідта (17/30см) і ПЗС приймача (з 2003 року);

* Обсерваторія Душак-Ерекдаг — спостережна станція на півдні Туркменістану[2].

• 0.8-м телескоп системи Річі — Кретьєн з двоканальним фотометром.

* Пік Терскол

• 0.8-м телескоп системи Кассегрена (D = 0.8 м, F = 10 м).

* Колониця — кооперація словацьких та українських астрономів при спостереженнях у Вихорлацькій астрономічній обсерваторії на Колоницькому Сідлі

• 1-м телескоп, побудований в Одеській обсерваторії.

• Вивчення руху небесних тіл, (астрометрія);
• Астрофізичні дослідження Сонця, планет, зірок;
• Гравіметрія;
• Дослідження комет та метеорів;
• Змінні зірки;
• Фотометрія астероїдів;
• Дослідження ШСЗ;
• Телескопобудування;
• Дослідження хімічної та динамічної еволюції зірок та Галактики.

• А. Я. Орлов створив першу гравіметричну карту країни, виділивши багато родовищ корисних копалин.
• З першої половини XX століття видається «Одеський астрономічний календар»
• В архіві склотеки Одеської обсерваторії міститься близько 100 тис. пластинок. За цим показником обсерваторія займає 3 місце в світі після Гарвардської обсерваторії (500 тис. пластинок) і Зонненбергської обсерваторії (250 тис. негативів). Подібна склотека є в астрономічному інституті МГУ. Усього у світі накопичено близько 2 мільйонів відзнятих пластинок із зоряним небом. У перспективі очікується сканування даних пластинок.

• Ігор Астапович — у 1959–1960 роках був завідувачем відділом астрономічної обсерваторії Одеського університету;
• Богдан Залеський;
• Микола Донич;
• Олексій Ганський — лауреат премії Академії наук Франції;
• Олександр Васильєв — кавалер багатьох російських, норвезьких і радянських орденів;
• Всеволод Стратонов — основоположник статистичної зоряної астрономії, професор Московського і Празького університетів;
• Зінаїда Аксентьєву — член-кореспондент АН УРСР, директор Полтавської гравіметричної обсерваторії;
• І. І. Вітковський — директор Інституту астрономії АН Польщі;
• Микола Стойко-Радиленко — кавалер ордена Почесного легіону Франції, директор Міжнародного бюро часу, широт і довгот в Парижі;
• Георгій Гамов — видатний фізик XX століття, працював у А. Я. Орлова;
• Валентин Глушко — займався в астрономічному гуртку;
• Віктор Абалакін — директор Пулковської обсерваторії;
• Володимир Альбицький — видатний астрометріст і директор Симєїзької обсерваторії, працював в обсерваторії в 1915—1922 роках;
• Йосип Тимченко — винахідник;
• Анатолій Дьяков — метеоролог з Темиртау, Кемеровської області (РФ).

• вул. Маразліївська, 1в, м. Одеса, 65014, Україна

• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

• 18 жовтня 1879 року, Eugen Block, спостерігаючи зоряне небо з Одеської обсерваторії, виявив раніше не відомі туманності NGC 1398 та NGC 1360. Як з'ясувалося пізніше, дані об'єкти вже були відкриті, але не були опубліковані[3].
• Парк ім. Т. Шевченка (раніше Олександрівський парк) в м. Одесі був висаджений співробітниками обсерваторії в 1870-х роках з метою створення сприятливого середовища для проведення астрономічних спостережень.
• Астероїду № 2606 - було присвоєно ім'я «Одеса».

• Старий неофіційний сайт обсерваторії
• Сторінка астрономічної обсерваторії на сайті ОНУ
• Новий неофіційний сайт обсерваторії
• сайт Відділу малих тіл Сонячної системи, метеорної групи
• http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00054/51500.htm%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D
• Eugen Block — працював в обсерваторії з 1873

Публікації спостережень у Центрі малих планет :

• Астрометричні спостереження малих планет

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.