Темиртау

Місто розташоване на півночі Карагандинської області, в центрально-східній частині Казахстану, на південно-західному узбережжі Самаркандського водосховища (Нуринского) на річці Нура. Через нього пролягає автошлях М36, за маршрутом Астана-Караганда.

Назва міста перекладається із казахської мови як «залізна гора»: темір — «залізний», тау — «гора». Назва пов'язана з основним у місті підприємством — одним із найбільших у Казахстані комплексів гірничо-металургійного сектору, з 2007 року — «АТ АрселорМіттал Теміртау», яке у 2012 році зайняло 9-е місце в рейтингу «Експерт-100-Казахстан».[2][3]

Карагандинський державний індустріальний університет

Історія міста Темиртау тісно пов'язана із гірничо-добувною та металургійною промисловістю Казахстану.[4]

• 1905, 15 червня — в ході Столипінської реформи перші групи переселенців осіли на лівобережжі річки Нура. Це було 40 сімей, які прибули по дорозі із Самари. Поселення отримало найменування Жаур, за назвою сопки на протилежному березі річки.
• 1909 — селище Жаур перейменоване в Самаркандське (в перекладі з казахської мови: қант — «цукор», сюди його здавна привозили із самої Самари, тому із самар + кант склалася назва Самаркандське).[5]
• 1911 — побудовані перша школа й лікарня.
• У кінці 1920-тих років в цьому районі побувала геологічна експедиція на чолі з відомим казахським вченим-геологом Канишем Сатпаєвим. Корисних копалин тут не виявили, але у звітних документах зробили такий висновок: «Район селища Самаркандського, як би самою природою призначений для того, щоб в майбутньому стати центром чорної металургії Казахстану». Цей запис став доленосним для подальшої історії міста.
• 1933 — для забезпечення розвитку Карагандинського вугільного басейну, побудований водоканал Самаркандське-Караганда.
• 1939 — на річці Нура зведена гребля (20 метрів у висоту, 300 метрів завширшки). Почалося заповнення новоствореного Самаркандського водосховища, яке тривало до 1961 року.
• 1942 — запущено в експлуатацію першу турбіну Карагандинської ГРЕС. Будівництво будівлі якої було розпочато ще в 1934 році.
• 1943 — розпочав роботу завод синтетичного каучуку.
• 1944 — споруджуваний Казахський металургійний завод дав першу сталь. Плавка велася в мартенівській печі.
• 1945, 1 жовтня — селище Самаркандське отримало статус міста і нове ім'я — Темиртау.
• 1947–1949 — в таборі, облаштованому недалеко від міста, розміщені японські військовополонені.
• 1950 — заснований Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат, КМК). Уряд СРСР оголосив про початок Всесоюзного ударного будівництва, і в місто почало приїжджати безліч молодіжних загонів з усіх кінців Радянського Союзу, і навіть із країн-союзників (в основному з Болгарії).
• 1959 — заворушення і повстання серед робітників, вкрай незадоволених поганими умовами праці, перебоями з постачанням води, харчування, товарів тощо, викликаними численними помилками адміністрації. В результаті зіткнень із міліцією (за офіційними даними) 16 робітників було вбито, 27 — поранено, близько 70 — заарештовано і засуджено, із них 5 — засуджено до вищої міри покарання. Так само поранено 28 міліціонерів.
• 1960 — доменна піч № 1 дала першу плавку чавуну.
• 1963 — на базі Карагандинського політехнічного інституту і Карагандинського металургійного комбінату утворений завод-ВТУЗ (раніше Карагандинський Металургійний Інститут, нині Карагандинський Державний Індустріальний Університет).
• 1970-і — збудовано новий спорткомплекс, який включив у себе 50-метровий плавальний басейн «Дельфін» (нині «Жастар»), стадіон на 15 000 місць і критий льодовий палац.
• 1971, січень — місто нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора.
• 1972 — відкрито Палац Культури металургів (ДКМ).
• 1974, квітень — відкритий Пам'ятник Воїнові з Вічним Вогнем, які уособлюють подвиг Темиртауских солдатів, загиблих у німецько-радянську війну (автор — С. Б. Назарян)[6].
• 1978 — почав роботу парк культури і відпочинку «Восток».
• 1984 — споруджений новий житловий комплекс — квартал «Зеніца» (нині 70-й квартал), названий так на честь тодішнього югославського міста-партнера Зеніца.
• 1993, січень — у парку «Восток» відкритий «Зимовий Сад».
• 1995 — Карагандинський металургійний комбінат (КарМетКомбінат) переданий компанії «Ispat International», і став іменуватися «Ispat-KarMet», далі — «Mittal Steel Temirtau», а з 2007 року — «ArcelorMittal Temirtau».
• 2000 — Темиртау відзначає 40-річчя плавки чавуну.
• 2005 — святкування 60-річчя міста Темиртау.
• 2010 — Темиртау святкує 50-річчя «Казахстанської Магнітки».

Фонтан на майдані перед монументом металургам

Населення Темиртау — поліетнічне і багатонаціональне. На 1 січня 2010 року значну частину населення міста становили росіяни — 60,75 %, казахи — 21,72 %, українці — 5,58 %, німці — 2,91 %, татари — 2,45 %. Інші національності нараховували близько 6,59 % від загального числа населення міста.[7]

Населення — 169590 осіб (2009; 170481 у 1999, 212382 у 1989[8], 215100 у 1979, 166000 у 1970, 76400 у 1959, 5100 у 1939).

В Темиртау є 30 загальноосвітніх шкіл, розрахованих на більше ніж 19 000 учнів і два вищі навчальні заклади (університети).

Центром культури міста є міський палац культури, який був відкритий 5 листопада 1972 року. Будівля була побудована за типовим проектом радянських архітекторів. Фасад палацу прикрашають 8 масок, які символізують фахівців металургійної справи, над фасадом концертного залу розташована незвичайна металева скульптура музи Мельпомени. При ПК працює безліч гуртків і ансамблів для дітей міста. Із них самі відомі: зразковий вокально-хореографічний ансамбль «Натхнення» і зразковий хореографічний ансамбль «Арабески».

У місті знаходиться футбольного клубу першої ліги Казахстану — «Булат-AMT». Крім того, в «Чемпіонаті Казахстану по хокею» місто представлене хокейною командою «Аристан».

В Темиртау виходить кілька місцевих газет («Дзеркало Темиртау», «Казахстанська Магнітка», «Металург», «Калейдоскоп Темиртау», «Вечірня газета»). Крім того, в ефір транслюють свої передачі кілька теле-радіо каналів («Телекомпанія TV-29» 29 ДМВ, «Телекомпанія Сфера» 41 ДМВ, «Телекомпанія ТКТ» 26 ДМВ, «Телекомпанія 43 канал» 43 ДМВ, «Радіо 102» 102 FM).

Відомі особистості, які народились, відвідували або мешкали у місті Темиртау:

• Антипін Володимир Юрійович (нар. 18 квітня 1970, Темиртау) — казахський хокеїст, захисник.
• Антонов Антон Станіславович (нар. 23 січня 1970, Чудово Новгородської області) — російський письменник-фантаст, журналіст. До 1980 року проживав у місті Темиртау.
• Аубакіров Токтар Онгарбайович (нар. 27 липня 1946, Каркаралинський район, Карагандинська область) — перший космонавт Казахстану і водночас 72-ий (останній) космонавт СРСР. Герой Радянського Союзу (1988). На початку 1960-х років працював токарем на Темиртаускому ливарно-механічному заводі.
• Ахметов Серік Нигметовіч (нар. 25 червня 1958, Темиртау) — доктор економічних наук, прем'єр-міністр Казахстану (2012).
• Гончаренко Олег Миколайович (нар. 5 серпня 1959, Темиртау) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач.
• Іванов Микита Васильович (нар. 31 березня 1989, Темиртау) — казахський хокеїст, нападник.
• Назарбаєв Нурсултан Абішевич (нар. 6 липня 1940, с. Чемолган, Каскеленський район) — президент Казахстану. В 1960-ті роки працював робітником у тресті «Казметаллургстрой», а згодом на партійній і комсомольській роботі міста Темиртау.

У Темиртау 2 міста-партнери:[10]

• Зеніца, Боснія і Герцеговина (1982)
• Кам'янське, Україна (2000)

• Аркуш карти M-43-62 Темиртау. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1986 р. (рос.)

• Інформаційний портал акимату місті Темиртау (казах.), (рос.), (англ.)
• Теміртау // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Темиртау в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
• На Вікімапії