Олександр Гамільтон, 10-й герцог Гамільтон

Олександр Гамільтон (1767 – 1852) – Х герцог Гамільтон. Портрет роботи художника Генрі Реборна

Герб герцогів Гамільтон.

Олександр Гамільтон народився 3 жовтня 1767 року в Лондоні, в будинку, що стоїть на площі Сент-Джеймс. Він був старшим сином Арчібальда Гамільтона (1740 – 1719) – ІХ герцога Гамільтон, VI герцога Брендон та леді Гарріет Стюарт (1750 – 1788).

Освіту отримав у лондонській школі Гарроу та коледжі Крайс-Чьорч в Оксфорді.

Олександр Гамільтон був політиком, входив до партії вігів. Політичну кар’єру почав у 1802 році, коли був обраний депутатом парламенту під Ланкастеру. Був у Палаті Громад до 1806 року, до того часу, як був призначений членом Таємної Ради і послом Великої Британії до Росії.

У 1802 – 1805 роках він обіймав посаду лорд-лейтенанта Ланаркширу. У лютому 1819 року після смерті свого батька Олександра Гамільтона він успадкував титули герцогів Гамільтон та Брендон. У 1831 році він був лорд-стюартом під час коронації короля Великої Британії Вільгельма IV. У 1838 році він був лорд-стюартом під час коронації королеви Великої Британії Вікторії. У 1836 році він став кавалером ордену Підв’язки.

Олександр Гамільтон був масоном, мав посаду Великого магістра Великої масонської ложі Шотландії у 1820 – 1822 роках. Також він обіймав посади президента Хайленда, президента сільськогосподарського товариства Шотландії у 1827 – 1831 роках. Він був опікуном Британського музею в 1834 – 1852 роках.

Герцог Олександр Гамільтон цікавився культурою Давнього Єгипту. Це була настільки глибоким захопленням, настільки глибоке враження справили на нього роботи експерта по муміях Томаса Петтігрю, що герцог доручив йому муміфікувати його тіло після смерті.

18 сеппня 1852 року Олександр Гамільтон у віці 84 років помер у Портмен-сквері в Лондоні. Його поховали 4 вересня 1852 року в палаці Гамільтон в Шотландії. Згідно його останньої волі, тіло Гамільтона було муміфіковано і поміщено в саркофаг часів Птолемеїв, який герцог купив в Парижі в 1836 році для Британського музею. Тоді ж він купив саркофаг вельможі Пабаза, що нині зберігається в музеї Келвінгроув. У 1842 році Гамільтон по причині переповнення фамільного склепу почав будівництво Мавзолею Гамільтонів в місті Гамільтон. Сам герцог не був відданий землі разом з іншими герцогами роду Гамільтон, а з 1858 по 1921 рік знаходився в Мавзолеї Гамільтонів. У 1921 році через руйнування і подальше знесення палацу Гамільтон тлінні рештки тіла герцога були перенесені на кладовище Бент у Гамільтоні, де вони спочивають до сих пір у його саркофазі.

Герцог лишив по собі величезну колекцію творів мистецтва: картин, рукописів, книг. Ця колекція була продана в липні 1882 року за 397 562 фунти стерлінгів. Рукописи купив уряд Німеччини за 80 000 фунтів стерлінгів. Деякі рукописи були потім викуплені урядом Великої Британії і нині зберігаються в Британському музеї.

26 квітня 1810 року герцог одружився з Сюзанною Ефімією Бекфорд (1786 – 1859) в Лондоні. Сюзанна була дочкою сера Вільяма Томаса Бекфорда (? – 1760) та леді Маргарет Гордон (1760 – 1786) – дочки Чарльза Гордона – IV графа Ебойн. У них були діти:

• Вільям Гамільтон (1811 – 1863) – ІХ герцог Гамільтон, VIII герцог Брендон
• леді Сюзанна Гамільтон (1814 – 1889) – одружилась у 1832 році з Генрі Пелемом-Клінтоном (1811 – 1864) – V герцогом Ньюкасл-андер-Лайн

• Alexander, 10th Duke of Hamilton, the premier peer of Scotland and one of the greatest collectors in the history of Scotland". National Museums Scotland. Retrieved 30 September 2009.
• NTS plans £8m overhaul of Brodick castle
• RCAHMS reconstruction of Hamilton Palace
• Gazetteer for Scotland- Bent cemetery