Олешня (Охтирський район)

Оле́шня — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Населення становить 1062 осіб. Орган місцевого самоврядування — Олешнянський старостинський округ. Село розташоване на річці Олешні.

село Олешня
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Охтирський район
Рада Олешнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59040170160093300
Облікова картка Олешня 
Основні дані
Засноване 1631
Населення 1062
Поштовий індекс 42726
Телефонний код +380 5446
Географічні дані
Географічні координати 50°24′23″ пн. ш. 34°44′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 124 м
Водойми р. Олешня
Відстань до
районного центру		 25 км
Найближча залізнична станція Охтирка
Відстань до
залізничної станції		 27 км
Місцева влада
Адреса ради 42726, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Олешня, вул. Довгого, 1
Карта
Олешня
Олешня
Олешня
Мапа

Географія

Село Олешня знаходиться на березі річки Олешня, вище за течією примикає село Мартинівка (Тростянецький район), нижче за течією на відстані 1,5-2 км розташовані села Садки, Лисе і Горяйстівка.

У селі кілька ставків. До села примикають лісові масиви (дуб). Поруч із селом проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка—Олешня—Чупахівка—Зіньків.

Історія

Засновано 1631 року українцями на межовій території Речі Посполитої та Московської держави. З середини 17 століття — сотенний центр (містечко) Охтирського полку Слобідської України.

1771 року побудовано Свято-Михайлівську церкву в стилі лиманської архітектурної школи. До нашого часу церква не збереглась[1].

Станом на 1780 рік у державній військовій слободі Охтирського повіту Харківського намісництва Олешні мешкало 1127 «казенних душ» і 29 «підданих душ».

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Олешанської волості Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 2752 особи (1357 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 464 дворових господарства, існували 2 православні церкви, училище та поштова станція, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 5222 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 448 жителів села[4]. Фактично, Олешня стала центром комуністичного розбою для цілої околиці. За свідченням мешканки села Комарівка Ганни Крамаренко, саме в Олешні були сформовані крупні банди так званих активістів[5] — комсомольців та сільського люмпену, які грабували селян та доводили до голодних шоків і смертей:

Знаючи, що в Олешні творилося нелюдське, Хома Чумаченко організував інтернат (у Комарівці) - розкуркулені хати пустували. Бере з Олешні 30 дітей-сиріт. Особисто вигодовує, одягає. ...В Комарівку часто навідувалися олешнянські «гості» - активісти, які хотіли й тут оббирати людей, встанолвювати свої порядки, та Хома Якович їх стримував і не давав розгулятися...

Відомі люди
  • Довгий Степан Іванович — командир гармати 297-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 322-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту, старший сержант. Герой Радянського Союзу.
  • Мокренко Юрій Омелянович — фронтовик-орденоносець, батько Народного артиста СРСР Анатолія Мокренка.

Див. також

Примітки
  1. А. Л. Зінченко. Лиманська школа українського народного церковного будівництва другої половини 18 століття Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2550)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Олешня. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 177—178. ISBN 978-966-2720-05-1

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.