Олсуф'єв Микола Григорович

Народився 9 лютого 1905 року у селі Марковичи Волинської губернії[1]. У 1921 році він закінчив гімназію у Пензі, у 1925 році поступив до Ленінградського інституту прикладної зоології та фітопатології. Після його закінчення (1930) працював у Всесоюзному НДІ захисту рослин, а 1933 року переїхав до Москви. Після переводу сюди ж з Ленінграда Всесоюзного інституту експериментальної медицини (1934) працював у ньому. Тут він захистив докторську дисертацію (1939) і був обраний професором (1941).

Під час Другої світової війни служив у Радянській армії майором медичної служби, опікуючись протиепідемічними заходами у Середньоазійському та Туркестанському військових округах. З 1946 року і до кінця життя М. Олсуф'єв завідував лабораторією туляремії в Інституті епідеміології і мікробіології Академії медичних наук СРСР[2]. Помер 18 вересня 1988 року, похований на Ваганьковському кладовищі у Москві[3].

Найголовніші праці М. Олсуф'єва здійснено у галузі ентомології та паразитології. Він був знаним фахівцем у вивченні ґедзів, описавши два їх нових роди та близько 40 видів, як нові для науки. Він також розробив теоретичні засади і практичну систему профілактики небезпечної інфекційної хвороби туляремії. Микола Григорович є автором понад 300 наукових праць, серед яких шість монографій. В тому числі фун­даментальні зведення з ґедзів у се­рії «Фау­на СРСР» (1937; 2-е видання — 1977), «Ту­ля­ре­мія и заходи з її попередження» (3-є видання, 1959), «Гео­гра­фія при­род­но-осередкових хвороб людини у зв'я­зку з завданням їх про­філак­ти­ки» (1969, у співавторстві з Б. П. Доб­ро­хо­то­вим, В. В. Анань­їним та ін.), «При­род­на осередковість, епіде­міо­ло­гія і про­філак­ти­ка ту­ля­ре­міїи» (1970, разом з Т. Н. Ду­наєвою), «Так­со­но­мія, мік­ро­біо­ло­гія и ла­бо­ра­тор­на діаг­но­сти­ка з­бу­дника ту­ля­ре­мії» (1975) та інші.

1957 року М. Олсуф'єва обрано членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР. За його науковим керівництвом підготовлено 23 кандидатських та 10 докторських дисертацій. Його ентомологчну (12742 екземпляри комах) передано до Зоомузею Московського університету.

М. Г. Олсуф'єва нагороджено орденом Вітчизняної війни 2-го ступеню, двома орденами Трудового Червоного Прапора, Золотою медаллю ім. Є. Н. Павловського, орденом Кирила і Мефодія II ступеню (Болгарія) і почесним дипломом наукового товариствам Пуркин'є (Чехословаччина)[7][8].