Омельчук Сергій Іванович
Сергій Іванович Омельчук | |
---|---|
Сергій Омельчук (2011) | |
Народився |
4 травня 1956 (65 років) Млинівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | м. Київ |
Діяльність | журналіст |
Відомий завдяки | журналіст, громадський діяч |
Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка |
Членство | Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна спілка журналістів України |
Батько | Омельчук Іван Лаврентійович |
Мати | Омельчук Анна Тимофіївна |
Діти | двоє синів |
Нагороди | |
Сергі́й Іва́нович Омельчу́к (нар. 4 травня 1956, cмт Демидівка, до 1995 року Млинівського району Рівненської області) — український журналіст і громадський діяч. Заслужений журналіст України.
Член Національної спілки журналістів України (1992), дійсний член Євразійської академії телебачення і радіо, член Всеукраїнської організації журналістів «4 влада» (2015).
Життєпис
Народився на Рівненщині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1977—1982).
Працював у системі Держкомтелерадіо УРСР, був редактором Головної редакції для дітей Республіканського телебачення, редактором, старшим редактором радіостанції «Молода гвардія», завідувачем відділу Головної редакції пропаганди Українського радіо, головним редактором підприємства «Укрреклама». З 1991-го — коментатор, згодом завідувач редакції громадсько-політичних передач Українського радіо Національної радіокомпанії України, заступник генерального директора Міжнародної комерційної телерадіокомпанії ICTV. У 2001—2010 роках — генеральний директор Кіровоградської ОДТРК, згодом — заступник, перший заступник генерального директора Київської державної регіональної телерадіокомпанії «Центральний канал» (2010—2015), з якої звільнився у зв'язку з виходом на пенсію. З липня 2016-го — генеральний директор ДП «Українська студія телевізійних фільмів „Укртелефільм“»[1] [2].
Творчість
Спеціалізація в журналістиці — політика, економіка, міжнародні відносини, правова тематика. Автор (співавтор) теле- і радіопередач, документальних і телефільмів «Ступінь ризику», «Передзвін віків», «Місія Євгена Чикаленка» та ін. (останній фільм здобув спеціальну відзнаку й диплом лауреата на Всеукраїнському фестивалі «Калинові острови-2005»).
Громадська діяльність
Член головного журі Телефестивалю «Відкрий Україну!» (2008, 2010)[3], був членом ради генеральних директорів ОДТРК, секретарем НСЖУ. Член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення[4].
Нагороди, відзнаки
- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2008)[5].
- Відзнака Держкомтелерадіо України «За заслуги в розвитку інформаційної сфери» II, III ступенів (2005, 2006).
Примітки
- Олег Наливайко представив колективу "Укртелефільму" нового директора
- Секретар НСЖУ очолив «Укртелефільм» // Журналіст України : журнал. — 2016. — № 9. — С. 42.
- ТФ «Відкрий Україну!»
- Нацрада обрала новий склад Громадської ради. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 11 жовтня 2015.
- Указ Президента України від 05.06.2008 № 517/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників засобів масової інформації»
Джерела та література
- Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — К.: Персонал, 2010.