Опатія

Опа́тія (хорв. Opatija, італ. Abbazia) — курортне місто в Хорватії, на північному сході півострова Істрія, на березі затоки Кварнер Адріатичного моря. Населення власне міста — 7 850 осіб, муніципалітету — 12 719 осіб (2001).

Опатія
хорв. Opatija
прапор
Панорама Опатії (2002)
Панорама Опатії (2002)
Основні дані
45°20′05″ пн. ш. 14°25′56″ сх. д.
Країна  Хорватія
Регіон Приморсько-Ґоранська жупанія
Столиця для Q16541744? (circondario)
Площа 68 км²
Населення 6657 (2011)
Агломерація 11 659
Висота НРМ 0  м
Міста-побратими див. тут
Телефонний код 051
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3194097
OSM 226452 ·R (Приморсько-Ґоранська жупанія)
Поштові індекси 51 410
Міська влада
Мер міста Іво Дуймич
Вебсайт www.opatija.hr
Мапа


 Опатія у Вікісховищі

Опатія примикає з заходу до Рієки. Відстань по автодорогах до Пули — 82 км, до італійського Трієста — 90 км.

Попри те, що географічно Опатія розташована на півострові Істрія, адміністративно вона належить до Приморсько-Ґоранської жупанії.

Назва міста походить від слова «абатство» (хорв. Opatija, італ. Abbazia). Ім'я місту дало старовинне абатство Сан-Джакомо-делла-Прилуча, пізніше переобладнана на віллу.

Курорт

Опатія є дуже популярним курортом. М'який клімат, гарні краєвиди, лаврові ліси навколо міста приваблюють сюди велику кількість туристів.

Ця ділянка істрійського узбережжя ще з венеціанських часів була улюбленим місцем для відпочинку знаті. Піку популярності ця місцина досягла в австро-угорську добу (Істрія була віддана Австро-Угорщині після падіння Венеціанської республіки в 1797 році). У 1889 імператор Франц-Йосиф офіційно проголосив Опатію курортом, єдиним на той час в Австро-Угорщині. Перший готель у місті — «Кварнер» був побудований у 1884 році.

Численні готелі і вілли кінця XIX — початку XX століття у теперішній час відреставровані і надають місту особливого шарму.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 11 659 осіб[1], 3 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 6657 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти

Крім міста Опатія, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 13,49°C, середня максимальна – 25,25°C, а середня мінімальна – 1,65°C. Середня річна кількість опадів – 1322 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,95 10,25 12,55 16,20 20,60 24,60 25,25 24,60 20,50 16,75 12,40 9,60
Середня температура, °C 5,85 6,10 8,40 12,00 16,45 20,40 22,45 21,90 17,80 14,00 9,70 6,80
Середній мінімум, °C 1,65 1,90 4,20 7,85 12,25 16,25 19,75 19,20 15,05 11,25 6,95 4,10
Норма опадів, мм 110 86 99 102 88 101 64 92 126 162 158 134
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.75 2.95 2.95 2.80 2.55 2.45 2.45 2.45 2.55 2.75 3.00 2.95
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4374 7212 10366 14878 19082 20842 21846 18836 13840 8872 4822 3676
Джерело: [4][5]

Пам'ятки

  • Вілла Аньйоліна — шикарна вілла, побудована в 1844 році.
  • Опатійський лунгомар — прибережний маршрут завдовжки 12 км з гарними видами. З XIX століття він користувався популярністю у відпочивальників-аристократів.
  • Церква Благовіщення — в неороманському стилі. Побудована в 1906 році.
  • Церква св. Якова — побудована на фундаменті бенедиктинського монастиря XV століття.
  • Статуя «Дівчина з чайкою» — встановлена на березі моря в 1956 році, відтоді є одним з найбільш упізнаваних символів міста.

Відомі люди

В Опатії народився винахідник валіуму Лео Штернбах (1908–2005). У місті помер Теодор Більрот (1829–1894).

На відпочинку в Опатії (Аббації) бували австрійський композитор і диригент Густав Малер (1860–1911), один з найбільших симфоністів кінця XIX — початку ХХ ст.ст., Еріх Марія Ремарк (1898-1970), один з найвідоміших німецьких письменників XX століття.

Міста-побратими

Опатія має побратимські відносини з[6]:

Галерея

Примітки

  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  3. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  4. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  6. Opatija's Twin towns — Sister cities. © 2004–2011 Opatija.net. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 28 червня 2011.

Джерела та посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Опатія

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.