Опеньок цегляно-червоний

Шапинка 3-10 (12) см в діаметрі, щільна, м'ясиста, напівкуляста, потім опукло- чи плоско-розпростерта, в центрі більш яскравіша, оранжево- чи цегляно-червона, інколи світло-червонувато-коричнева, по краю з білими волокнистими залишками покривала.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки прирослі, часті, широкі, білуваті, сіруваті, брудно-жовті, потім оливково-бурі.

Ніжка 8-12 х 0,5-1,2 см, тонка, тверда, волокниста, зверху брудно-біла, нижче жовтувата, біля основи іржаво-коричнева.

М'якоть щільна, в шапинці і верхній частині ніжки кремова, жовтувата, в нижній частині ніжки коричневата, гірка, без запаху.

Спори 6-8 х 3-4 мкм, еліпсоподібні, темно-бурі, гладкі. Споровий порошок червонувато-коричневий.

Поширений по всій території України. Росте тісними групами на старих пеньках, гнилих гілках в листяних і мішаних лісах. Плодові тіла утворює у вересні — листопаді.

Неїстівний. При вживанні спричиняє, інколи тяжкі, шлунково-кишкові розлади, які, зазвичай, швидко закінчуються одужанням. Схожий на їстівний опеньок хибний сіропластинчатий та на отруйний опеньок сірчано-жовтий (H. fasciculare), відрізняється від них цегляно-червоним кольором центральної частини шапинки. В Європі також вважається неїстівним через гіркий смак. Хоча в США вважається звичайним їстівним грибом, що може пояснюватись іншими географічними умовами.

• Опеньок осінній справжній
• Гриб зимовий
• Опеньок луговий
• Опеньок літній

• Зерова М. Я. Їстівні та отруйні гриби України. — К.: Наукова думка, 1970.
• Hypholoma sublateritium bei MushroomExpert.Com (engl.)
• Josef Breitenbach, Fred Kränzlin: Blätterpilze 2. Teil. In: Pilze der Schweiz. Band 4. Mykologia, Luzern 1995, ISBN 3-85604-040-4.