Вітебсько-Оршанська операція

Вітебсько-Оршанська операція (рос. Витебско-Оршанская операция) — фронтова наступальна операція радянських військ 1-го Прибалтійського (командувач генерал армії Баграмян І. Х.) і 3-го Білоруського фронтів (генерал-полковник, з 26 червня генерал армії Черняховський І. Д.) на лівому фланзі групи армій «Центр», складова та перша частина загального стратегічного наступу радянських військ у Білорусі літом 1944 року.

Вітебсько-Оршанська операція
Витебско-Оршанская операция
Операція «Багратіон»
Німецько-радянська війна

Радянські кулеметники з кулеметом Максим на березі Західної Двіни напроти вуст'я Вітьби. 26 червня 1944
Дата: 24 28 червня 1944
Місце: Вітебська область, Білорусь
Результат: перемога радянських військ, виконання плану операції щодо розгрому лівого крила німецької групи армій «Центр»
Сторони
 СРСР  Третій Рейх
Командувачі
Василевський О. М.
Баграмян І. Х.
Чистяков І. М.
Бєлобородов О. П.
Черняховський І. Д.
Крилов М. І.
Галицький К. М.
Глаголев В. В.
Людников І. І.
Ротмістров П. О.
Осликовський М. С.
Громов М. М.
Папивин М. П.
Е.Буш
Г.-Г. Райнхардт
Г. Пфайффер[1]
Р.Вутманн
Ф. Голвітцер
К. фон Тіппельскірх
П. Волькерс
В. Мюллер
Р. Мартінек
Р. фон Грейм
К. Пфлюгбайль
Військові формування
1-й Прибалтійський фронт
* 6-та гвардійська армія
* 43-тя армія
* 1-й танковий корпус
3-й Білоруський фронт
* 39-та армія
* 5-та армія
* 11-та гвардійська армія
* 31-ша армія
* КМГ ген. Осликовського
** 3-й гвардійський механізований корпус
** 3-й гвардійський кавалерійський корпус
* 5-та гвардійська танкова армія
* 2-й гвардійський танковий корпус
* 1-ша повітряна армія
* 3-тя повітряна армія
Група армій «Центр»
* 3-тя танкова армія
** 6-й армійський корпус
** 9-й армійський корпус
** 53-й армійський корпус
* 4-та армія
** 12-й армійський корпус
** 27-й армійський корпус
** 39-й танковий корпус
* 6-й повітряний флот
* частини 1-го повітряного флоту
Військові сили
1-й Прибалтійський фронт
359 тис. осіб,
4 926 гармат та мінометів,
687 танків і САУ
900 бойових літаків
3-й Білоруський фронт
579 тис. осіб,
~ 8 300 гармат та мінометів,
~1 800 танків і САУ
~ 1 900 бойових літаків[2]
близько 500 000 о/с
~2 500 польових та ПТ гармат, 823 міномети, 450 танків і штурмових гармат
Втрати
Військові втрати:
51 526 чол., з них 11 014 загиблими
318 танків, 59 гармат та мінометів
113 літаків
Військові втрати:
~ 41,7 тис.чол. 126 танків та штурмових гармат, 796 гармат, 290 мінометів, 1 840 автомашин
захоплено в полон 17,8 тис. чол.
трофеї:
36 танків, 33 штурмових гармати, 652 гармат, 514 мінометів, 3300 автомашин, 225 складі з військовим майном[3]
Операція «Багратіон». Карта Вітебсько-Оршанської операції. 22-27 червня 1944
Зовнішні зображення
Карта операції з оточення та опанування Вітебська

Завдання 1-го Прибалтійського фронту в операції полягало в оточенні Вітебська із заходу з розвитком наступу на південний захід до Лепель; 3-го Білоруського фронту — створення південної «клешні» оточення навколо Вітебська, оточення противника в районі Орші з виходом у подальшому в районі Борисова (південніше Лепеля, на південний захід Вітебська).

Історія

СРСР

  • з'єднання авіації далекої дії

Німеччина

Стислий розвиток подій

23 червня 1944 з початком масованої артилерійської підготовки наступальної операції війська 1-го Прибалтійського фронту зламали глибоко ешелоновану оборону противника під Вітебськом, й почали стрімке просування на захід. На другий день операції війська обох радянських фронтів значно розширили прорив наступу до 30 км в глибину і до 90 км по лінії фронту.

Ключовим моментом в операції зі звільнення Вітебська стало форсування Червоною армією Західної Двіни одночасно на декількох напрямках для переправи на її лівий берег. У ході скоординованих дій 1-го Прибалтійського і 3-го Білоруського фронтів до кінця червня 1944 53-й армійський корпус (генерал від інфантерії Ф. Голвітцер) групи армій «Центр», що обороняв Вітебськ, потрапив в оточення і був практично повністю знищений, генералітет корпусу потрапив у полон. Також були розгромлені південніше Вітебська частини 6-го армійського корпусу (командир корпусу генерал від інфантерії Г. Пфайффер і всі командири дивізій були вбиті); корпусна група «D» (генерал-лейтенант В. Мюллер) була оточена в Бешенковичах.

26 червня Вітебськ повністю звільнений, 27 червня усе вороже угруповання припинило опір. 28 червня війська 1-го Прибалтійського фронту вийшли на рубіж Заозер'я — Лепель, а 3-го Білоруського фронту — до р. Березина північніше міста Борисов.

У ході проведення Вітебсько-Оршанської операції Червона Армія звільнила 26-28 червня 1944 від окупації білоруські міста: Шуміліно (23 червня), Бешенковичі, Богушевськ, Сєнно (25 червня), Вітебськ, Жлобин, Толочин (26 червня), Орша і Чашники (27 червня), Лепель (28 червня). За результатами наступу лівий фланг групи армій «Центр» був зметений, радянські війська просунулися на 80-150 км і були створені умови для продовження наступу в напрямку Мінська і Прибалтики.

За даними штабу фронту, в ході операції були оточені і повністю знищені 246-та, 106-та піхотні, 4-та і 6-та авіапольові дивізії, розгромлені 299-та, 14-та, 95-та, 197-ма піхотні дивізії, завдано великих втрат 256-й, 260-й піхотним, 286-й охоронній дивізіям і низці окремих частин.

Див. також

Література

  • Исаев А. В.. Операция «Багратион». «Сталинский блицкриг» в Белоруссии — М.: Яуза: Эксмо, 2014. — ISBN 978-5-699-72841-1
  • В. В. Бешанов. Десять сталинских ударов. — стр. 414—423 — М.: Харвест, 2004 — ISBN 985-13-1738-1
  • Zaloga, S. Bagration 1944: The Destruction of Army Group Centre, Osprey Publishing, 1996, ISBN 978-1-85532-478-7
  • Glantz, David M., and Harold S. Orenstein. 2001. Belorussia 1944: the Soviet General Staff study. London: Frank Cass.

Джерела

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.