Османське міжправління
Османське міжправління (тур. Fetret Devri) — період в історії Османської імперії, коли держава не мала єдиного правителя. Період міжправління почався в 1402 після поразки османів в Ангорській битві і смерті султана Баязида I в полоні у Тамерлана. З 1402 по 1413 роки між чотирма синами Баязида I йшла запекла боротьба за владу, переможцем з якої вийшов наймолодший син султана Мехмед I.
| Історія Османської імперії | |
|---|---|
.svg.png.webp) | |
| Утворення Османської держави (1299-1402) | |
| Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453) | |
| Розквіт Османської імперії (1453-1566) | |
| Послаблення і занепад (1566-1789) | |
| Жіночий султанат | |
| Епоха Кепрюлю | |
| Доба тюльпанів | |
| Велике замирення | |
| Панування деребеїв | |
| Між стагнацією і модернізацією (1789-1908) | |
| Нізам-і Джедід | |
| Танзимат | |
| Зулюм | |
| Розпад Османської імперії (1908-1922) | |
| Молодотурецька революція | |
| Доба другої Конституції | |
| Поділ Османської імперії | |
Портал «Османська імперія» |
Історія
Після полону та смерті султана Баязида I троє його синів розділили осколки імперії: в Едірне проголосив себе султаном старший син Сулейман (1402—1410), який захопив владу над османськими володіннями на Балканському півострові, в Бурсі — Іса, в східній Анатолії — молодший син Мехмед, якого підтримав Муса. Багато з підкорених османами анатолійських бейликів знову оголосили себе незалежними.
Мехмед в 1405-1406 вів війну проти Іси та захопив Бурсу, після чого відправив старшого брата Мусу в Румелію битися з Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів.
У 1411 Мехмед включився в боротьбу за Румелию за підтримки візантійського імператора Мануїла II, який на своїх кораблях переправив османську армію з Анатолії під Фракію. Перші битви між братами не принесли жодному з них успіху, а незабаром Мехмед повернувся в Анатолію, щоб захиститися від бея Айдина. Перемігши ворога, він повернувся до Європи і у 1413 розбив армію Муси, який втік до Валахії та незабаром загинув. Всі османські володіння знову об'єдналися під владою одного султана.