Офіційна емблема НАТО

Офіційна емблема НАТО (англ. Official emblem of NATO) — офіційна емблема[1] міжнародної організації НАТО[2][3] з колом символізуючим єдність та співпрацю тодішніх 19 країн Північноатлантичного альянсу[4], де стилізована «роза вітрів» компасу вказує на спільний шлях до миру, що обрали собі країни-члени НАТО[2][3]. Зображується білого кольору «компас» на темно-синьому тлі[2][3][5][4]. Зазначена емблема використовується як герб, і на прапорі НАТО[1].

Офіційна емблема НАТО
Версії
логотип НАТО
Деталі
Затверджений
14 жовтня 1953 року
Девіз
Animus in consulendo liber
Використання
міжнародне

Історія

Держсекретар Канади з зовнішніх зв'язків Лестер Пірсон мав невдалий намір представити ескіз емблеми НАТО на сесії Північноатлантичної ради в Лісабоні. У серпні 1952 р. це питання було передано у робочу групу з питань інформаційної політики НАТО, яка рекомендувала Північноатлантичній раді емблему для прапора НАТО[1].

Багато проектів емблеми були представлені, серед них срібний геральдичний щит з 14 зірками. Де щит символізував захист і заступництво, а дві сині смуги представляли Атлантику, і 14 зірок означали 14 тодішніх членів молодої організації НАТО. Але така конструкція вимагала постійних змін герба, щоразу як нові члени приєднувалися до Альянсу. Запропоновані ескізи не були прийняті[1].

Ідею дизайну зазначеної емблеми для прапору запропонував працівник Міжнародного секретаріату НАТО[4][1].

Тоді Північноатлантична рада виклала рекомендації для вибору емблеми НАТО для використання на прапорі. На їх думку емблема повинна бути доволі простою й вражати дизайном, ілюструвати традиції та ідеали співтовариства, що об'єднують членів НАТО[1]. Після невизначеності емблема НАТО остаточно була прийнята Північноатлантичною радою 14 жовтня 1953 р.[1]. А 28 жовтня 1953 р. Перший Генеральний секретар НАТО Гастінгс Ісмей публічно оголосив, що Північноатлантична рада прийняла дизайн для офіційної емблеми НАТО. І він пояснив, що символіка герба може бути описана як «чотирикутна зірка, що представляє компас, який тримає нас на правильному шляху до миру, а коло представляє єдність, яка пов'язує 14 країн НАТО, синє ж тло представляє колір Атлантичного океану»[1].

Гасло
Гасло НАТО зліва на стіні штаб-квартири НАТО

Тодішній Генеральний секретар НАТО пан Поль-Анрі Спаак згідно з геральдичною традицією попросив посла Бельгії в НАТО (у 1952–1976 роках) Андре де Старка підібрати для Північноатлантичного альянсу відповідне гасло. Андре де Старк пригадав фразу латинською мовою зі свого дитинства під час подорожі в католицьку Італію, перебуваючи у Сан-Джиміньяно. Отже, гасло НАТО вигадав пан Андре де Старк: «У раді дух вільний» лат. Animus in consulendo liber[4].[6]

Даний символ НАТО був ухвалений Північноатлантичною радою НАТО у жовтні 1953 року як офіційний символ Північноатлантичного альянсу[5]. Після чого в м. Парижі відбулася церемонія першого підняття прапору[4].

У публікації в «Нью-Йорк Таймс» 29 січня 1958 р. офіційний представник НАТО писав:

Насправді, ґеральдично емблема на щиті має восьмикутну зірку (клини) з прямими лініями, які перетинаються в одній точці, що представляє чотири напрямки компасу ... організація була заснована щоби без використання війни зупинити комуністичну агресію в Європу ... продовжувати наполегливо радянський розпад, що є найнадійнішим мірилом успіху НАТО

З моменту свого створення, емблема НАТО була модернізована лишень один раз[1].

Галерея

Див. також

Примітки
  1. «The Birth of the Emblem», на офіційному сайті НАТО (англ.)
  2. «Довідник НАТО», Public Diplomacy Division, Brussels-Belgium, 2006 р. ISBN 92-845-0184-9 стор. 3 (укр.)
  3. «Довідник НАТО», Office of Information and Press, Brussels-Belgium, 2001 р. ISBN 92-845-0166-X стор. 4 (укр.)
  4. «Эмблема и девиз НАТО» (рос.)
  5. «Історія виникнення та сучасний стан НАТО», Офіційний сайт міста Первомайськ Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. (укр.)
  6. На початку гасло знаходилося на стіні великого залу з овальним столом, напр: North Atlantic Council Meeting at the level of Defence & Foreign Ministers. Brussels, Belgium, 12 December 1979, motto

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.