Охапкін Олександр Ігорович

Олександрійська дитяча художня школа

Олександр Охапкін на занятті, 12 березня 2015 року

Іконостас і розписи Свято-Покровського кафедрального собору Олександрії

Олександр Охапкін народився 28 січня 1962 року в Житомирі.

Середню художню освіту отримав у Дніпропетровському художньому училищі, де навчався у 1978—1982 рр. Після закінчення училища два роки працював вчителем у дитячій художній школі міста Олександрії, з 1982 по 1984 рік.

У 1984 році вступив на факультет живопису Київського державного художнього інституту (нині Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчання в художньому інституті закінчив у серпні 1990 року, після чого повернувся до Олександрії, де продовжив вчителювання в місцевій художній школі.

Нині Олександр Охапкін мешкає в Олександрії, працює викладачем в Олександрійській дитячій художній школі. В цьому місті він виконував замовлення новозбудованих церков, для яких писав ікони і брав участь у розписі церковних інтер'єрів.

Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. В його творах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання, такий стиль називають творчою іконою поставлену на національну основу.

Мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна «релігійною поезією у фарбах». За словами професора історії мистецтва Київської духовної академії Дмитра Степовика, Олександр Охапкін:

Не хоче просто наслідувати давні ікони, хоч і не бажає радикально віддалятися від традиції закладеної, ще в Римській та Візантійській імперіях. У своїх творах прагне знайти золоту середину — між традицією і його власною філософською налаштованістю щодо ікони як одного з феноменів сприйняття Бога і Його святих через бачення[2].

Картини художника виставлялись на багатьох виставках в Україні і за кордоном. Вони зберігаються у фондах Спілки художників України, приватних збірках Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Його ікони також прикрашають різні українські церкви, зокрема, Церкву святого Володимира в Парижі та Собор святого Юра у Львові[3], київську церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі, церкви Олександрії та Кропивницького[4]. Ним виконано ікони для іконостасу Церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Пирогів (Київ).

Ось слова на адресу Олександра Охапкіна громадської діячки, мецената, співачки та власниці арт-холу «Кайрос» Ольги Богомолець:

Вже багато років в кожній дитячій кімнаті у мене є ікона-картина від Олександра Охапкіна. Діти вибирали їх самі. Ікони-картини дозволяють наповнити простір добротою, радістю, теплом, світлом та любов'ю до рідного краю [2].

Працює художник також і в жанрах натюрморту, пейзажу, портрету[5].

Спільно з Степаном Ніколенком він виконав живописні панно, дерев'яні та металопластикові композиції для приміщення Олександрійської дитячої бібліотеки ім. Юрія Гагаріна, написав ікони та сюжетні композиції для Свято-Покровського кафедрального собору та церкви Святих Анастасії і Федора в Олександрії, ікони та сюжетні композиції для церкви Петра і Павла в Кропивницькому[6].

Крім того він займається ілюстраторською роботою, співпрацював з видавництвом імені Олени Теліги.

У 2006 році вийшов документальний фільм про Олександра Охапкіна «Заквітчана вічність», виробництва телерадіокомпанії «Глас»[7].

Указом Президента України від 25 червня 2016 року № 276 про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України Почесне звання «Заслужений художник України» було присвоєно викладачу Олександрійської дитячої художньої школи Олександру Охапкіну[8].

- Лауреат Першої Святомихайлівської виставки — конкурсу, 1997 р.

- Подяка від Міжнародного фонду ім. Кирила Стеценка, 1999 р.

- Подяки від Музею народної архітектури та побуту України, починаючи з 1999 р. по теперішній час

- Подяка директора Будинку вчителя, м. Київ, 2001 р.

- Подяка директора обласного краєзнавчого музею, 2001 р.

- Грамота управління культури Кіровоградської облдержадміністрації, 2001 р.

- Грамота від начальника відділу культури, 2002 р.

- Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України, 2002 р.

- Подяка Київського міського голови, 2002 р.

- Грамота управління культури Кіровоградської облдержадміністрації, 2002 р.

- Подяка Національного університету «Києво-Могилянська академія», 2002 р.

- Подяка від міського голови, 2003 р.

- Почесна грамота Київського міського голови та нагрудний знак «Знак Пошани», 2003 р.

- Подяка першого заступника міського голови, 2004 р.

- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня, 2004 р.

- Диплом «Олександрієць року» у номінації «Талант року», 2005 р.

- Диплом Міжнародного благодійного Фонду Святої Марії, нагороджено орденом «Святої Марії», 2007 р.

- Подяка Громади святих апостолів Петра та Павла Української Православної церкви Київського патріархату, 2007 р.

- Грамота Міністерства культури та туризму України, 2007 р.

- Почесна Грамота за участь в Міжнародному культурологічному симпозіумі « Українська ікона. Іконописне мистецтво діаспори», 2007 р.

- Грамота Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви та орден Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, 2008 р.

- Почесна Грамота управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, 2012 р.

- Почесна відзнака-медаль «Батьківщина Тараса Шевченка» с. Шевченкове, Звенигородського району Черкаської області, вересень 2014 р.

- Грамота Військових частин ЗСУ за пересувні виставки художніх полотен «Пресвята Богородице! Захисти Україну!», 2014—2015 р.

- Грамота товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, 2015 р.

- Подяка від начальника управління культури і туризму Олександрійської міської ради, 2015 р.

- Медаль «Трудова слава» Міжнародною Академією МАРТІС «Золота фортуна», грудень 2015 р. — Грамота та медаль до 400-ліття Василіянського Чину Святого Йосафата, с. Погоня Тисменицького району Івано-Франківської області, 17 листопада 2017 р.[9]

• Кузик. Б. М., Білошапка. В. В. Кіровоградщина: Історія та сучасність центру України. Т. 2. — Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005. ISBN 966-348-021-1
• Електронні вісті
• abetka.ukrlife.org
• Альбом робіт Охапкіна на сайті радіо Воскресіння
• Світлини з виставки Охапкіна «Сучасна хатня ікона»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Велика підбірка робіт художника
• Відеосюжет про іконопис Охапкіна в передачі «Доброго ранку, Україно!» на телеканалі «Ера»
• Фільм про іконотворчість Охапкіна