Павлович Сергій Костянтинович
Сергій Костянтинович Павлович (біл. Сяргей Канстанцінавіч Паўловіч, псевдонім: Паляшук, 25 вересня 1875 року, c. Восовці Кобринський повіт, Гродненська губернія, нині Дорогичинський район, Берестейська область — 16 вересня 1940 року, Вільнюс) — білоруський педагог, публіцист, громадський та культурний діяч.
| Павлович Сергій Костянтинович | ||||
|---|---|---|---|---|
 С. Павлович — у другому ряду посередині | ||||
| Народився |
25 вересня 1875 Осовці, Кобринський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | |||
| Помер |
16 вересня 1940 (64 роки) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | |||
| Поховання | Свято-Єфросинівський цвинтарd | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | публіцист | |||
| Alma mater | Віленська духовна семінарія і Київська духовна академія | |||
| Членство | Білоруське наукове товариство і Товариство білоруської школи | |||
|
| ||||
 Павлович Сергій Костянтинович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Походив з духовенства.
Закінчив православну Вільнюську семінарію, Київську духовну академію (1899).
Працював у церковних закладах.
У 1909–1913 — викладач чоловічої 4-класної вчительської семінарії, реального училища імені Іопшиної, приватної жіночої гімназії імені Анісімової в Рогачеві Могильовської губернії (1909–1912).
У 1913–1918 — інспектор народних шкіл Вовковиського району Гродненської області.
Член Білоруського наукового товариства; один із керівників Товариства білоруської школи.
У 1925–1928 — викладач і директор Вільнюської білоруської гімназії. Пропагував ідеї робочої школи. Активно виступав проти полонізації. Критикував примусове адміністрування в білоруських школах латинською мовою (брошура «Некалькі ўваг аб беларускім „Лемантары“ Ст. Любіч-Маеўскага», 1929).
Але Павлович також використовував латинський алфавіт (ABC «Zasieúki», 1937). Автор шкільних підручників та посібників. У публістиці (особливо на сторінках того часу «Беларускі летапіс») багато уваги надавав питанням самоосвіти та домашньої освіти, культурно-освітньої роботи, релігійної освіти. Був заарештований польською владою в 1930 і 1933. У 1937 видавав дитячий журнал «Снапок».
Бібліографія
- Свяшчэнная гісторыя Старога Завету. Вільня, 1926;
- Пазашкольная асвета. Культурна-асветная праца ў гуртках ТБШ. Вільня, 1928;
- Пішы самадзейна: Развіццё навыку самастойнага пісьма. Ч. 1. Вільня, 1928;
- Метадычныя ўвагі да пасобніка «Пішы самадзейна». Вільня, 1929;
- Свяшчэнная гісторыя Новага Завету. Вільня, 1936;
- Першыя зерняткі. Вільня, 1936.
Примітки
Література
- Маракоў Л. У. Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.ракоў Л. У.
- Репресовані письменники, науковці, освітяни, громадські та культурні діячі Білорусі. Енциклопедичний довідник у 10 томах (15 книг). Т. 2 . — Смоленськ, 2003.
- Маракоў Л. У. Репресоване православне духовенство та церковники Білорусі 1917—1967. Енциклопедичний довідник у 2 томах. Т. 2 . — Мн., 2007.
- Антология педагогической мысли Белорусской ССР. М., 1986
- Пам'ятна книга Могильовської губернії.
- Народная адукацыя і педагагічная навука ў Беларусі (1917—1945). Мн., 1993
- Вабішчэвіч А. Каб жыць пад сваім небам: Навукова-педагагічная спадчына Сяргея Паўловіча // Голас Радзімы. 1996, 19, 26 снеж.
- ЭГБ, т. 5.