Павлов Іван Хомович

Па́влов Іва́н Хо́мович (нар. 25 червня 1922 — пом. 12 жовтня 1950) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), в роки німецько-радянської війни командир авіаційної ескадрильї 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку (3-а повітряна армія, 1-й Прибалтійський фронт).

Павлов Іван Хомович
Народження 25 червня 1922(1922-06-25)
с. Борис-Романівка
Смерть 12 жовтня 1950(1950-10-12) (28 років)
Поховання Костанай
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе (1949)
Роки служби 1940–1950
Звання  Майор авіації
Формування 6-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
 Павлов Іван Хомович у Вікісховищі

Біографія

Народився 25 червня 1922 року в селі Борис-Романівка Оренбурзької губернії (тепер селище Костанайського району Костанайської області Казахстану) в селянській родині. Росіянин.

У 1931-1932 роках мешкав на станції Теренсай (тепер селище Адамівського району Оренбурзької області). У 1932 році переїхав до міста Магнітогорськ Челябінської області. Закінчив 7 класів школи та 3 курси Магнітогорського індустріального технікуму. Навчався в Магнітогорському аероклубі.

До лав РСЧА призваний в грудні 1940 року. У 1942 році закінчив Чкаловську військову авіаційну школу льотчиків (м. Оренбург).

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1942 року. Займав посади льотчика, командира авіаційної ланки, заступника командира ескадрильї, командира ескадрильї, штурмана 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку 335-ї штурмової авіаційної дивізії 3-ї повітряної армії. Воював на Калінінському та 1-у Прибалтійському фронтах. Брав участь у Ржевсько-Сичовській, Великолукській, Смоленській операціях, звільненні Білорусі та Прибалтики, ліквідації Земландського угруповання ворога.

Всього за роки війни на штурмовику Іл-2 здійснив 237 бойових вильотів на розвідку та штурмовку ворожих військ, його екіпаж збив винищувача Ме-109. Був контужений.

У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Призначений командиром 947-го штурмового авіаційного полку (Прикарпатський ВО).

12 жовтня 1950 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований в місті Костанай.

Нагороди

За мужність і героїзм, виявлені при виконанні 127 бойових вильотів, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року гвардії старшому лейтенанту Павлову Івану Хомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2844)[1].

За мужність і героїзм, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року гвардії капітан Павлов Іван Хомович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 4178).

Також нагороджений двома орденами Леніна (04.02.1944; 02.08.1944), двома орденами Червоного Прапора (26.08.1942; 02.06.1943), орденами Олександра Невського (07.10.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (04.12.1942) та медалями.

Пам'ять

В місті Костанай встановлено бронзове погруддя Героя. Його ім'ям названо одну з вулиць міста.

Примітки
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.