Пазузу

Пазузу (лат. Pazuzu, з акадської: 𒀭𒅆𒊒𒍪𒍪 pà.zu.zu; також зустрічається Фазузу та Пазуза)[1] — в ассирійській та вавилонській міфології король злих демонів вітру, демон південно-західного вітру, син бога Ханбі, брат Хумбаби. Вважалося, що в посушливі сезони він приносив голод та посуху, а у вологі — потопи. Амулет із зображенням Пазузу нерідко використовувався, щоби боротися зі шкідливою силою Ламашту, яка могла завдати шкоди дитині та матері під час пологів.

Фігура Пазузу в Луврі. 1 тисячоліття до н. е.

Походження і вивчення

Вперше Пазузу був описаний Франсуа Ленорманом у 1873 році. Дослідник описав знайдену статуетку і переклав написи, однак не надав цьому знаковості і позначив його як звичайного демона вітру. У 1909 році Карл Франк зміг визначити що на статуетці зображено демона на ім'я Пазузу, а Паскаль Шарльє у своїй роботі 1992 року, досконально описав його функції і висунув припущення, що Пазузу є насправді демоном холодного вітру, а не гарячого як вважали до цього[2].

Через раптове входження Пазузу до пантеону Межиріччя, простежити його походження досить важко[3]. Перші археологічні знахідки із зображенням Пазузу (розкопки у місті Німруд) датуються VIII ст. до н. е., а перша писемна згадка — близько 670 р. до н. е.[4], тому можна припустити що Пазузу з'явився близько I тис. до н. е. і набув ознак провідного захисника від злих сил. Деякі дослідники ассирійської міфології (наприклад, Гессель[4]) пов'язують Пазузу із єгипетським богом Бесом або якимось іншим божеством. Проте не зважаючи на можливі запозичення з інших релігій, не можна виключати локального походження божества у якості персоніфікації вітру[5]. Ще одним можливим варіантом є пізніше переосмислення образу Хумбаби як необхідність мати бога-охоронця від Ламашту. На це вказує схожість цих двох божеств і зокрема те, що одночасно з появою пари Пазузу і Ламашту ритуальне значення Хумбаби послаблюється, однак це лише припущення[4].

Щодо самого імені Пазузу існують дві основні версії[6]. Р. Задок вважає, що Пазузу походить або від арам. pezôzā‎ (виконаний з чистого золота), або арам. PZZ‎ (бути жвавим, моторним, стрімким), що добре корелює з його відношенням до вітру[7]. За іншою версією, Пазузу походить від аккад. PSS (карлик, малий)[6], це дозволяє пов'язати його з єгипетськими карликами-божествами[8], які охороняли житла єгипетських вельмож і пояснює чому в деяких текстах Пазузу називає себе «калікою»[6]. Також, вірогідно, що ім'я Пазузу походить від аккад. pasasu (нищити, руйнувати), що можна пов'язати із руйнівною силою вітру[2].

Зображення
  • Бронзовий амулет, 8 ст до н. е.
  • Бронзова статуетка, 1800-800 рр. до н. е.
  • Бронзовий амулет, 8 ст до н. е.
  • Бронзова голова Пазузу, 900-612 рр. до н. е.
  • Пазузу, 900-612 рр. до н. е.

Образ Пазузу одночасно включає як зооморфні так і антропоморфні ознаки. Голова зображувалася квадратної форми із козячими рогами, собачими іклами й великими виразними очима. На більшості артефактів зустрічається із вискалом й висунутим язиком, подекуди має риси лева, собаки або навіть змії[4]. Має людські брови, вуха й бороду. Тіло людське (подекуди нагадує собаче), видовжене і худорляве із людськими стегнами та плечима, але зі звіриними лапами та пазурами. Як персоніфікація вітру зображувався із двома (або чотирма) пташиними крилами та пір'ям. На деяких артефактах має хвіст скорпіона і пеніс у вигляді змії. На деяких статуетках зображувався із піднятою правою лапою, і з опущеною лівою[2][4].

Міфологія
Ритуальна табличка «Чума Ламашту» яку зазвичай вивішували перед хворим, бо вважали що вона зцілює хвороби. На табличці зображений Пазузу, що проганяє Ламашту до царства мертвих.

Головною міфологічною функцією Пазузу було уособлення чотирьох вітрів. Вірогідно, що Пазузу перейняв на себе обов'язки чотирьох інших демонів вітру[6] і набув особливої популярності у залізну добу як одночасно руйнівна сила і божество-охоронець. Головні відомості про Пазузу зберігаються у ритуалах. Через своє вміння боротися зі злом, Пазузу викликався під час ритуалів зцілення, де він зазвичай промовляв від свого імені[9][10]:

Я Пазузу, син Ханбі. Король злих демонів вітру, [я] виринаю з гір у страшній нестямі. Це я.

— Напис ззаду на статуетці, що зберігається в Луврі


Ти могутній, [ти] хто сходить на гори, хто зустрічається з усіма вітрами; чий вітер гніву є жахливим, запеклим і лютим; хто рухається [стрімко]; хто розтинає цей світ; хто зриває високі гори; хто висушує болота; хто змушує в'янути їх очерет; [...]

— Напис на табличці

Пазузу був божеством західного (теплого) або східного (холодного) вітру[3], він пояснював значні коливання температури у Межиріччі під час впливу цих вітрів. Окрім того, йому приписувалися властивості руйнівника: він висушував болота, нищив рослини, зривав дерева й призводив до негоди.

Пазузу вважали королем демонів вітру, які викликають хвороби. Вважалося, що інші демони боялися Пазузу і тому він міг їх відганяти. Відомий ритуал, коли хворий піднімав над собою зображення Пазузу (або це робив цілитель, якщо хворий був неспроможний зробити це сам), щоб налякати демона і щоби той покинув тіло хворого і хвороба зникла. Ритуальні таблички (відомі як «Чума Ламашту») зазвичай розміщували коло хворого, щоби він скоріше прийшов до тями[2][5][3][4].

Окрім того, Пазузу вмів відганяти Ламашту, богиню що викликає хвороби й викидні[5], саме тому вагітні жінки носили його голову як оберіг[2].

Пазузу також виступав як особистий охоронець, і амулети з його зображенням носили на шиї, а різного роду прикраси з ним зберігали в домівці, щоби відлякувати злих духів. Відомі ритуали погребіння, де обов'язково на шиї померлого мав бути амулет із Пазузу, що наводить на думку, що Пазузу міг бути ще й хтонічним божеством[4].

У мистецтві
  • У фільмі «Той, що виганяє диявола» і однойменному романі головна героїня була одержима Пазузу, якого потім було вигнано за допомогою обряду екзорцизму[11].
  • Пазузу з'являється у епізоді Сімпсонів «Treehouse of Horror XXVIII», де вселяється у Меґґі і Барта.
  • Пазузу зображений на альбомі британського гурту Gorillaz, а також присутній у деяких їх відеокліпах[12].
  • У серіалі "Константин , володар темряви" головний герой запросив у своє тіло Пазузу,щоб захистити себе від Імбунче потім завдяки обряду екзорцизму визволився від нього.

Примітки
  1. Lambert, Wilfred George (1970). Inscribed Pazuzu Heads from Babylon. Forschungen und Berichte 12: 41–T4. JSTOR 3880639. doi:10.2307/3880639.
  2. Heeßel, Nils P. Pazuzu. Archäologische und philologische Studien zu einem altorientalischen Dämon (англ.).
  3. Frahm, Eckart. A Tale of Two Lands and Two Thousand Years: The Origins of Pazuzu. Mesopotamian Medicine and Magic. Brill. с. 272–291. ISBN 9789004368088.
  4. Heeßel, Nils P. Evil against evil. The Demon Pazuzu. in: L. Verderame (ed.), Demoni mesopotamici, Studi e Materiali di Storia delle Religioni 77/2, Rome 2011, 357-368 (англ.). Процитовано 19 травня 2019.
  5. Stuckey, Johanna H. Goddesses and Demons (англ.). Процитовано 22 травня 2019.
  6. Wiggermann, Frans. The Four Winds and the Origins of Pazuzu (англ.). Процитовано 22 травня 2019.
  7. Zadok, Ran (1981). Arabians in Mesopotamia during the Late-Assyrian, Chaldean, Achaemenian and Hellenistic Periods Chiefly According to the Cuneiform Sources. Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft 131 (1). с. 42–84. ISSN 0341-0137. Процитовано 22 травня 2019.
  8. Kozma, Chahira (15 лютого 2006). Dwarfs in ancient Egypt. American Journal of Medical Genetics Part A 140A (4). с. 303–311. ISSN 1552-4825. doi:10.1002/ajmg.a.31068. Процитовано 22 травня 2019.
  9. Niederreiter, Zoltán. "Two Pazuzu-head amulets inscribed with the standard B incantation" Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale 111 (2017) 109-132. (англ.). Процитовано 22 травня 2019.
  10. Statuette inscrite du démon Pazuzu. Début du Ier millénaire avant J.-C. Процитовано 22 травня 2019.
  11. Fry, Carrol Lee (2008). Cinema of the Occult: New Age, Satanism, Wicca, and Spiritualism in Film (англ.). Associated University Presse. ISBN 9780934223959.
  12. [Curiosità] L’Esorcista: quando il demone è il Re degli inferi.. La mia vita è un Horror (it-IT). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 24 травня 2019.

Джерела та література
  • Bertman, S. Handbook to Life in Ancient Mesopotamia. (Oxford University Press, 2005).
  • Black, J. and Green, A. Gods, Demons and Symbols of Ancient Mesopotamia. (University of Texas Press, 1992).
  • Heessel, Nils P. (20012). Pazuzu : archäologische und philologische Studien zu einem alt-orientalischen Dämon. Leiden: Brill. ISBN 9004123865. OCLC 48458125.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.