Палинський Віктор Іванович

Народився 13 вересня 1956 року у селі Водяне (нині — Зимна Вода), Пустомитівського району, Львівської області. Навчався у Львівській СШ № 74. Мешкає та працює у Львові. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, за фахом — філолог-україніст. Член Національної спілки письменників України з 1992 року. Член Національної спілки журналістів України з 1988 року.

Обирався прес-секретарем, секретарем, заступником голови, першим заступником голови Львівської письменницької організації НСПУ. Нині — член її Правління. Від 2018 року — член Правління Національної спілки письменників України.

Голова журі Міжнародної літературної премії імені Ірини Вільде (2015—2021).

7 грудня 2018 року, за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, багаторічну просвітницьку діяльність та з нагоди 150-річчя заснування товариства «Просвіта», Віктору Палинському присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України»[1]. Написав і опублікував у періодиці та в збірках, а також і в академічних виданнях, понад 5000 літературно-критичних матеріалів, мистецьких та культурологічних есеїв, творчих портретів, гостропубліцистичних статей та інших різножанрових, у тому числі літературних, текстів.

Автор сценаріїв для багатьох телевізійних програм та фільмів.

• Лауреат Відкритого конкурсу для прозаїків України Фонду «Відродження».
• Лауреат премії «Сучасність».
• Лауреат І-ї премії та диплому І-го ступеня Національної спілки письменників України (Львівської організації) «Літературний Львів».
• Лауреат всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде (Перша премія).
• Лауреат Львівської обласної Премії в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Проза» — імені Богдана Лепкого.
• Лауреат міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
• Лауреат всеукраїнської літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука.
• Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф».
• Лауреат Міжнародної літературної премії імені Ірини Вільде.
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Лепких (2020) — за книги «Час творити. Есеї про поетів, прозаїків, митців» та «Замок Золотої Липи»[2].
• Лауреат Всеукраїнської літературної премії "Літературний Парнас".^{[джерело?]}
• Переможець Міжнародного конкурсу «ZeitGlas — 2017» («Склянка Часу — 2017») на краще оповідання.
• Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Свято Різдва» журналу «ZeitGlas — 2020» («Склянка Часу»).
• Нагороджений золотою медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України двічі (2011 та 2017 роки).
• Нагороджений орденом «За заслуги перед українським народом» ІІ ступеня Народного Руху України.
• Нагороджений Подякою голови Львівської обласної державної адміністрації двічі (2016 та 2019 роки).
• Претендент на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації публіцистика, журналістика у 2021 році[3] за збірку «Час творити. Есеї про поетів, прозаїків, митців»[4].

• Мориквас Н. Неквапність слів Віктора Палинського
• Палинський В. Воліємо не помічати незбагненного
• Палинський В. Неповернення Пата
• Палинський В. Осінні одкровення
• Погорецький В. Я, Віктор Палинський