Пам'ятники Ужгорода

З 2010 року і по сьогодні в Ужгороді, з ідей професора УжНУ Ф. Ф. Шандора, з'явилось понад 40 пам'ятників розміром із людську долоню скульпторів Михайла Колодка, Романа Мурника, Степана Руснака, Василя Криванича. Більшість міні-скульптурок зосереджена в центральній частині міста, вздовж набережної, обабіч річки Уж. Кожна скульптура прямо або опосередковано стосується Ужгорода або Закарпаття, кожна з них є такими собі міні-портретами цікавих, достойних історичних постатей, персонажів чи міфічних героїв, що у тій чи іншій мірі мали, чи мають вплив. Для туристів було розроблено спеціальний маршрут «Міні-скульптури Ужгорода». На пошук і огляд всіх міні-скульптур з використанням путівника піде 3,5 години часу.

1. Скульптура миколайчику-помічнику Святого Миколая була встановлена першою з усіх, з ініціативи Ф. Шандора: у грудні 2010 року, яка символізує помічника Св. Миколая на перилах набережної річки Уж на пл. Театральній. Кажуть, якщо потерти носик міні-скульптурки Миколайчика, та загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Головне вірити у нього.
2. Найменшу у світі копію статуї Свободи і одночасно найменший діючий маяк відкрито 27 липня 2011 року. У факелі, який тримає статуя, постійно працює лампочка. Скульптуру Свободка встановлено на перилах Консульських сходів, що ведуть з Православної набережної до пішоходного мосту.
3. Бравий вояк Швейк розташований на перилах, які пробиті кулями воєнного часу. Швейк у правій руці тримає кнедлик і, лівою притримуючи шапку, замріяно дивиться вздовж річки Уж, чи то кудись у бік Карпат, а може просто віддає честь, промовляючи своє незабутнє «насмілюсь доповісти». Встановлений 10 липня 2012 року на перилах Київської набережної. Копія Швейка є в Одесі, Синевирський перевал, Ужгород-деца (Україна), Чехії (Оломоуц, Ліпніце, Кралупи), Словаччині (Гуменне), Польщі (Перемишль, Кельце), загалом десять.
4. Вузол Кротона — перила зв'язані у вузол. Це — «вузлик на пам'ять», який буде присвячений силачу Кротону. У 2014 році, він приурочений до виходу однойменного українського фільму про силача. Вузлик Кротона знайдете за адресою: набережна Київська, 12 (неподалік Швейка).
5. Угорський композитор Ференц Ліст. У січні 2017-ого Ференц Ліст «переїхав» з берега Ужа на берег Малого Ужа (на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка). Маленький пам'ятник Ференцу Лісту, який відкрили в травні 2012 року біля ужгородської Філармонії, пережив чи не найбільше пригод серед усіх міні-скульптур. Влітку, після сильної грози, гілка каштану впала на перила, розламавши їх на кілька частин: і та частина, на якій «сидів» угорський композитор, загадково зникла. Втім, незабаром скульптура була знайдена. На цьому нещастя не закінчились: у грудні невідомі пофарбували шматок труби у жовтий колір, а в перші дні 2013 року Ліста знову вкрали. За кілька днів комунальники знайшли скульптуру на березі річки і встановили її на місце. Однак у січні 2017-ого на звичному місті Ліста не виявилося, натомість фігурку можна знайти на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка, відразу за рестораном «Антресоль». Копія Ліста знаходиться в аропорті міста Будапешт та Чернівцях.
6. Восени 2012 встановлено пам'ятник закарпатському художнику Гаврилові Глюку, який зображений в автомобілі ГАЗ-67, на якому він їздив до гір малювати картини. На задньому сидінні авто — мольберт, який підказує, що кермує автівкою саме художник. Згодом до скульптурної композиції Гаврило Глюк додали іменну дошку з написом на трьох мовах українській, угорській, англійській. Композиція знаходиться на вулиці Вакарова, 7.
7. 15 квітня 2013 на пл. Театральна, 8 поряд з Миколайчиком «пришвартувався» пароплав «Карпатія», який першим відгукнувся на сигнали «Титаніка» та врятував частину людей з нього. Скульптура з секретом: всередину можна помістити свічку, й ілюмінатори корабля будуть світитись наче там всередині є життя і нагадує про подвиги та жертви катастрофи «Титаніка».
8. У травні 2013 року до тижня чеської культури було встановлено сімейство «Їглавських їжаків» (три скульптури), які є символом міста-побратима Ужгорода — Їглави, а також символом пива «Єжик», який варять в Їглаві. Скульптури відкрили мери обох міст. Їжачки оселилися на самому кінці металевих перил Київської набережної. Четвртий їжачок знаходиться в місті Їглава Чехія
9. З листопада 2014 року на перилах набережної Незалежності в окулярах та навушниках «сидить» клавішник гурту Deep Purple Джон Лорд, спиною до вулиці Корзо. Скульптурку відкрили під знамениту пісню «Smoke on the water», яку виконав оркестр.
10. Бронзова фігурка Енді Ворхола «сидить» на металевих воротах біля Закарпатського обласного музею ім. Й. Бокшая. Скульптуру Енді Воргол презентували 6 грудня 2014 року на пл. Жупанатська, 3.
11. До 40-річчя відкриття головоломки кубика Рубіка було встановлено бронзовий кубик. Технічно можна вважати, що це і не міні-скульптура, бо виконана вона в натуральну величину. Новий міні-пам'ятник розмістили 22 грудня 2014 року недалеко від Свободки — на перилах сходів, що ведуть з Православної набережної до Пішоходного мосту. Тут, також розмістили вказівники із відстанню до європейських міст.
12. До дня народження австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта 27 січня 2015 року у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вулиці Волошина, 11 встановили міні-скульптуру на його честь, адже композитор жив і творив в період, коли Закарпаття перебувало в складі Австро-Угорської імперії.
13. На вулиці Івана Ольбрахта, 3 в останній день січня 2015 року було відкрито скульптуру останнього закарпатського опришка Миколи Шугая На перилах найстарішоі кав'ярні «Під замком» з гвинтівкою в руках «присів» славний розбійник про якого написав Ольбрахт у своєму романі «Микола Шугай — розбійник». Копія знаодиться на Синевирському перевалі.
14. На мурованій стійці вхідних воріт спеціалізованої словацькомовної школи № 4 в Ужгороді відкрили міні-пам'ятник сержанту американської армії русинського походження зі Словаччини Майклу Стренку. Він відомий тим, що був учасником бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні Другої світової війни, входив до групи солдатів, які піднімали прапор на Іодзімі. Скульптуру встановлено 17 лютого 2015 року на вул. Жупанатській, 10.
15. До дня народження відомого фокусника, ілюзіоніста Гаррі Гудіні 24 березні 2015 року на пл. Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород» встановили міні-пам'ятник на його честь. Гаррі — угорець, народився у Будапешті. А його бабуся — мігрантка із села Йовря (нині — Сторожниця Ужгородського району). Гаррі — майстер неймовірних звільнень від найнадійніших пут і замків. Тому скульптуру встановили на металевий загратований постамент, сюди можна буде чіпати свої замки, які симовлізують проблеми, що у будь-якому випадку можуть бути вирішені. Бронзові руки фокусника теж у замках. Копія знаходиться в місті Будапешт.
16. Міні-скульптуру «Ейфелева вежа» було встановлено до Днів французької культури в Україні та з метою порятунку останнього старовинного ліхтаря Ужгорода на розі вулиць Капітульної та Духновича поруч з греко-католицьким собором на останньому старовинному стовпі в Ужгороді. Висота ужгородської копії Ейфелевої вежі складає всього 16 см, а вага — 1 кг чистої бронзи.
17. Найвіддаленіша від центру мініатюра розміщена біля входу у ресторан «Кілікія», що по вул. Дитяча, 1-г (на об'їзній дорозі, мікрорайон «Шахта») 08.12.2015 року. Скульптура «Маннекен піс» або «Хлопчик з чубом, що пісяє» знаходиться у символічному місці — на центральному європейському роздоріжжі: до Словаччини, 20 — до Угорщини і кілька сотень до 12 європейських столиць, які ближче, ніж Київ. Цікаво також, що саме в цей день популярний ресторан «Кілікія» відзначав свій дев'ятий День народження. Згідно з лабораторними аналізами вода в бюветі гідрокарбонатно-натрієва, з високим вмістом кремнію та інших елементів, тобто — майже мінеральна, корисна для шлунку та добре вгамовує спрагу. Набирати воду можна з 3 спеціальних кранів в колоні-постаменті, а не звідти, звідки багато хто подумав.
18. Скульптурну композицію «Малий Уж» або «Дві рибини» встановили на згадку про Малий Уж — невеличку річку, яка була притокою Ужа і протікала центром міста (сучасні вул. Підградськіа та Фединця) з ХVІ ст. до 1930-х років ХХ ст. Між Великим і Малим Ужем утворювався острів, на якому стояв замок. Відомо також, що на цій річечці був водяний млин, з борошна, яке тут мололи, ужгородці пекли свіжий хліб. На відміну від інших міні-скульптур, ця створена із нержавіючої сталі, кована, бо в Ужгороді скульптура була на той час розвинена не надто добре. Дві риби на жердині символізують Великий та Малий Уж, а їхня срібляста луска — це блискучі річкові хвилі. Встановили композицію 7 лютого 2015 року на ліхтарі на вулиці Фединця, на розі з провулком Гірчичне зерно.
19. До Дня свого народження Ужгород отримав чудовий подарунок — 3 міні-скульптури: Бейли Бартока, Винороба та Мухаммеда аль-Ідрісі. На набережній Ужа, навпроти будівлі Генерального консульства Угорщини, «оселився» Бейла Барток із фонографом в руках. Міні-пам'ятник відомому угорському композитору відкрили до 80-річчя від дня його смерті 25 вересня 2015 року на Православній набережній, 12. На маленькій табличці поруч із скульптуркою вказана частота угорського Радіо Барток (105.5), на якому часто лунають його твори. Копія знаходиться в місті Виноградово. У 2020 було встановлено оновлену скульптуру, яку зробив скульптор Роман Мурник.
20. Міні-скульптуру «Виноробству» встановили під час святкування Дня міста на честь кращих виноробів України — закарпатських. 26 вересня 2015 року в центрі Ужгорода по вул. Волошина, 18 відкрито міні-скульптуру імператору Петру І, який у XVIII столітті полюбляв випити закарпатського вина. Символічно, що пам'ятник знаходиться біля дегустаційного залу «Шардоне», а в день відкриття й у діжці самого імператора знаходилося справжнє вино, яким пригощали присутніх на святковому заході. Скульптура вміє наливати вино.
21. Міні-скульптура Мухаммад аль-Ідрісі присвячена відомому арабському мандрівникові і географу, завдяки якому у 1154 році на карті Європи з'явилася перша згадка про Ужгород. Композиція виконана у вигляді столика, за яким, поруч із міні Мухаммадом, можна випити філіжанку кави біля книжкового магазину «Кобзар», що на вул. Корятовича, 1. Відкриття скульптурки 27 вересня 2015 року приурочили до Дня туризму, позаяк Мухаммад аль-Ідрісі був знаним мандрівником і об'їздив у давнину чимало земель.
22. 15 грудня 2015 року «родина» міні-скульптурок в Ужгороді поповнилася новою композицією. На Православній набережній неподалік Генерального консульства Угорщини відкрили міні-пам'ятник відомим історичним постатям, подружжю володарів ужгородського замку — графу Міклошу Берчені та його дружині Крістіні Чакі.
23. Угорський художник Тіводар Чонтварі приїхав в Ужгород на ковзанах на Київську набережну, 2 (відразу біля пішохідного мосту). Урочисте відкриття пам'ятника Тівадару Костка Чонтварі. відбулося 10 березня 2016 року.
24. 7 травня 2016 року на кам'яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33) встановили пам'ятник князю Лаборцю, який заснував місто над Ужем та Ужгородський замок. Лаборець був князем білих хорватів. Бронзовий князь Лаборець, скручений бронзовим шнуром і символічно прикріплений до металевого меча, є ніби його руків'ям. Таке символічне зображення князя нагадує про його трагічну загибель: Лаборця вбили нападники, утопивши в річці Ондава, яка зараз називається Лаборець (протікає через словацьке місто Міхаловці і впадає на території Словаччини у річку Уж).
25. 25-ту річницю Незалежності України Ужгород зустрів новою тематичною міні-скульптуркою. Скульптура «Єдина» — це демонстрація єдності України, котру наче шоколадку, хтось так і хоче відкусити. Тож скульптура має вигляд плитки шоколаду, за формою вона повторює територію нашої держави. 24 серпня 2016 р. «шоколадку» встановили на кам'яній огорожі на площі Поштовій.
26. Нова скульптура (29.11.2016 р), яка розташована на Ботанічній набережній біля ужгородської філармонії та пішохідного мосту, присвячена мультиплікаційному Кукоцу — талісману карпатських рибалок. За легендою, перед риболовлею треба обов'язково потерти носик бронзового черв'ячка на хороший кльов. Носик спеціально зробили більшим, щоб надовше вистачило. Цей черв'ячок — персонаж популярного угорського дитячого мультфільму під назвою «Великий ри-ри-ри Рибалка», автором якого є графік, лауреат премії Кошута Ференц Шойдік. Хоч мультфільм і складається всього з 26 серій, але цього вистачило, щоб ціле покоління дітей полюбило цю казку. «Маленький черв'ячок» став уже 27 міні-скульптурою, що прикрашає Ужгород і щодня радує його жителів. Копія знаходиться в місті Будапешт. У 2020 було встановлено на новому місці, відновлену скульптуру зробив скульптор Роман Мурник.
27. В Ужгороді біля обласної філармонії 27.12.2016 року відбулося відкриття нової міні-скульптури — Ханукії.
28. Міні-скульптурку під назвою «Нallom» відкрили 17 вересня 2017 р. на честь дня народження Тивадара Пушкаша. Саме цьому угорському винахіднику належить розробка першої телефонної станції. Цікавим є той факт, що найпопулярніше телефонне привітання «алло» походить з угорського «hallom», що в буквальному перекладі означає — «чую». Саме це слово промовляв Пушкаш під час випробувань першої телефонної станції, його сім'я мала пряме відношення до Ужгорода. Міні-скульптурку розмістили біля входу до будівлі головного відділення «Укрпошти» (пл. Поштова, 4) в обласному центрі Закарпаття. 120 років тому в Ужгороді з'явився телеграфний зв'язок. На той час він з'єднував Ужгород з Будапештом.
29. 11 листопада 2017 року до 100-річчя «Жовтневої революції» відкрили міні-скульптуру «Hasta la vista, Lenin». Це металевий вагончик, у якому замуровано бюст Володимира Леніна, встановили неподалік залізничного вокзалу. Ужгород був один із перших міст України, де прибрали пам'ятник Леніну. Ця символічна скульптура, якою всі бажаючі остаточно попрощаються з епохою «радянського вождя». До речі, у вагончику знаходиться справжній бюст В. І. Леніна — один із мільйона екземплярів, які за часів СРСР стояли чи не у кожному державному кабінеті. Мініскульптура «Hasta la vista, Lenin» стала 28-ю мініатюрною візитівкою обласного центру Закарпаття.
30. 2 грудня 2017 року, в Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру. Тепер обласний центр Закарпаття прикрашають 30 міні-візитівок міста. Фігурку першого губернатора Закарпаття Георгія Жатковича встановили перед входом до будівлі Закарпатського обласного художнього музею ім. Йосипа Бокшая (пл. Жупанатська, 3), де колись розташовувалася місцева адміністрація — Жупанат. Приурочили відкриття скульптурки «Liberty Bell» до дня народження громадського діяча та першого губернатора Закарпаття, який народився 2 грудня 1886 року, а 2 грудня 1920 року в Ужгороді проголосили День свободи. Відтепер 2 грудня 2017 р. буде асоціюватися і з відкриттям міні-скульптури «Liberty bell». Мініатюрний Григорій Жаткович сидить на «дзвоні Свободи» — головному символові американської історії боротьби за незалежність від Великої Британії. Скульптор Михайло Колодко зберіг на легендарному дзвоні тріщину та викарбував слова з Біблії: «Нехай свобода буде проголошена через цілий світ усім жителям його!».
31. Ювілейною ж, 30-ю, ужгородською міні-скульптурою стала мініатюра «Лебедине озеро» на транспортному мосту через річку Уж. Маленький телевізор зафіксував зображення культового балету Петра Чайковського, який свого часу транслювали під час радянських переворотів. Презентували загалу «перший телевізор над Ужем» скульптор Михайло Колодко, туризмознавець Федір Шандор та ведуча обласного телебачення Ростислава Джумурат. Символічно, що телескульптурка знаходиться поблизу головної телевежі Закарпаття. Приводом до відкриття нової туристичної родзинки став Всесвітній день телебачення (21 листопада), який Генеральна Асамблея ООН проголосила у 1996 на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об'єднаних Націй. Фігурку у виді телевізора, на якому показують «Лебедине озеро» встановили на Київській набережній 21.10.2017 року.
32. 4 травня 2018 р. оновлену огорожу дендросаду (вул. Ф. Ракоці, 3) поблизу Ужгородської міської дитячої лікарні прикрасили міні-скульптуркою. Це пам'ятник педагогу та великому любителю природи Іштвану Лаудону. Це вже 32 міні-скульптурка в Ужгороді. Подія присвячена 130-річчю саду Лаудона. Наприкінці ХІХ століття педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії Іштван Лаудон зробив подарунок місту — започаткував сад рослин, які привозив із подорожей у різні країни. Сад став унікальним не лише для міста: тодішній парк Лаудона вважався одним із найбільш унікальних в Австро-Угорській імперії. Сад простягався від вулиці Собранецької до нинішнього пам'ятника Пушкіну, налічував близько двох сотень екзотів. Із розбудовою міста сад Лаудона поступово забудовували, нинішній парк із десятком дерев — те, що від нього залишилося. Збереглися у парку і найбільше в Україні та найстаріше на Закарпатті гінкго, тис ягідний, кипарис болотний, сосна чорна (австрійська), криптомерія японська, магнолія Суланжа, бук лісовий, що зазвичай росте на висоті більше 300 м над рівнем моря, а тут — на 120-метровій висоті. Кілька дерев дендропарку входять до міжнародної Червоної книги. 2017-го біля дитячої лікарні посадили ще 2 екзотичні дерева, які росли колись серед насаджень Лаудона, але загинули приблизно у 70-х роках — кипарисовик Лавсона і тсугу канадську.
33. 5 травня 2018 р. відбулося відкриття 33-го міні-пам'ятника. Скульптура розповідає про метеорит Княгиня — найбільший відомий метеорит в Європі, падіння якого зафіксоване в новітній історії. Пам'ятник метеориту Княгиня встановлений на пл. Ш. Петефі, на перилах навпроти цукрарні Валентина Штефаньо. Це не випадково, нещодавно його бренд почав виготовлення цукерок «Метеорит», якими він пригостив всіх, хто зібрався на відкритті міні-скульптури. А автобусна зупинка поруч тепер також названа на честь найбільшого європейського метеориту.
34. Скульптура «Наполеон» 34-та за ліком, яка з'явилася на початку липня 2018 р. на території пекарні «Дік», що на вулиці Коритнянській, має стосунок до гастрономічного тістечка. Адже в 60-х роках на Закарпатті, зокрема, неподалік Ужгорода, знімали фільм «Ватерлоо» про Наполеона. Хоч ця історична постать і не має напряму стосунку до обласного центру Закарпаття, але є впізнаваною для туристів.
35. 28 жовтня 2018 року нова скульптурка з'явилася в Українсько-угорському навчально-науковому інституті УжНУ (мкр БАМ). Тут «поселили» відомого не лише угорцям поета Яноша Араня. Приурочили відкриття міні-скульптури до 55-річчя створення кафедри угорської філології в Ужгородському університеті та 10-річчя Українсько-угорського навчально-наукового інституту. Що стосується міні-скульптури Араня, то ця постать для угорських філологів — символ. Не так давно вони святкували його 200-й день народження.
36. 1 вересня 2018 р. біля вхідних дверей Ужгородської дитячої школи мистецтв (пл. Ш. Петефі, 20) встановили 36-ту міні-скульптуру. Це скульптура Ференца Еркеля — угорського композитора, піаніста, диригента, засновника національної опери.
37. Родина ужгородських міні-скульптур поповнилася 38-ю знаковою фігурою. Цього разу на перилах Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, зайняв місце легендарний угорський поет, публіцист, критик та політичний діяч Ференц Келчеї. Історики стверджують, що творчість і діяльність поета значно вплинули на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі. Але найбільше Ференц Келчеї відомий як автор угорського національного гімну. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.
38. Пам'ятник з міні-копією «Святої корони Угорщини» має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою зафіксовані основні історичні віхи, що стосуються предмету вшанування. Текст українською є на тильному боці постаменту, однак оскільки пам'ятник встановлено на газоні і заднім боком мало не впритул до огорожі, то ні побачити, ні прочитати його неможливо. у 1805 році корона перебувала в Ужгороді, Середньому, Мукачеві. Згори на камені встановили бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці — так, як цю угорську реліквію експонують зараз у будівлі парламенту Угорщини в Будапешті. Автором міні-корони є Михайло Колодко. Міні-корону встановлено біля Генерального консульства Угорщини в Ужгороді 19.03.2019 р.
39. Міні-скульптура «Іштван Дєньдєші — перлина Ужгорода». 25 серпня виповнилося 390 років з дня народження відомого поета Іштвана Дєньдєші. З цієї нагоди відкрили 40-ву міні-скульптуру у вигляді перлини в мікрорайоні Радванка, біля найстарішого житлового будинку Ужгорода. Скульптурну композицію виконали скульптори Роман Мурник та Степан Руснак.
40. Біля пам'ятника президенту Карпатської України Августину Волошину, що знаходиться в Ужгороді на набережній Незалежності, 9 в останній день березня 2016 року встановили міні-скульптуру «Воїни АТО». Коваль, який вдихнув життя в фігурки воїнів, побажав залишитись інкогніто.
41. Міні-скульптура «Кавовий ростер». Скульптор Андрій Возницький. Пам'ятник першому ужгородському кавовому ростеру, розташований на площі Фенцика.
42. Міні-скульптура «Закарпатський кіфлик», 42-га в Ужгороді. Кіфлик — це закарпатське печиво у формі загнутої підківки посипаної цукром-пудрою. Робиться з різноманітними начинками —- горіховою, маковою та з лекваром. Кіфлик відкрили 9.09.2019 р. на вулиці Собранецькій біля ТЦ «Дастор». Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.
43. Міні-скульптура «Другет». 14 грудня 2019. Вона присвячена роду Другетів, що має франко-італійське походження, але мав безпосередній стосунок і до Закарпаття. З ним пов'язують заснування Ужгорода (Унгвара) як міста. Другетам також належали Невицький та Ужгородський замки. Місце для встановлення статуетки обрано не випадково (сквер біля хімфаку) — «Другет» дивиться на замок, а позаду нього знаходиться колишня гімназія, що носила його ім'я. Виготовляли двоє скульпторів Степан Руснак та Роман Мурник.
44. Міні-скульптура «Масарик». 21 грудня 2019. Символічно, що публічна міні — скульптура президенту Чехословаччини Масарику розташована коло ЗОШ № 3, що збудована саме за його сприяння, та була 100 ювілейною школою. Вона знаходиться на Набережній Незалежності, у мікрорайоні Галаго, що забудований у період входження сучасного Закарпаття у Чехословаччину. Її автори: скульптор Роман Муркник, та коваль Степан Руснак.
45. Міні-скульптура «Фрідман Мілтон». 18 грудня 2019. Її відкрили на вулиці Гойди. Родина видатного американського економіста Мілтона Фрідмана — вихідці із сучасного Закарпаття. Єврейська родина мешкала у тодішньому Береґсасі (нині Берегово). Сам Мілтон народився уже в Нью-Йорку у 1912 році. Цікаво, що він єдиний нобелівський лавреат із закарпатським корінням. Премію він отримав за патентування монетизації.
46. В місті Ужгород, 3 травня 2021 року, встановлено міні-скульптуру «Cipő», на честь музиканта і композитора Ласло Боді з відомого рок-гурту «Republic», який родився в Ужгороді. Скульптор Роман Мурник, меценат встановлення громадське об'єднання «АРМАДА КАРПАТ»(керівник Роман Мегела).
47. 27 червня 1906 року в Ужгороді відбувся виступ всесвітньовідомого американського колективу «Дикий Захід» на чолі з Вільямом Фредеріком Коді на прізвисько "Баффало Білл. У грандіозному шоу тоді взяли участь близько 1300 людей та тварин. Після європейських столиць відвідини Ужгорода «Диким Заходом Баффало Білла» стали справжньою сенсацією. Міні-скульптуру «Дикий Зaхід Бaффaло Біллa» створила скульпторкa Еммa Русин. Зображено: індіaнець Сидячий Бик, Бaффaло Білл. Відкриття відбулося 6 липня 2021 року.
48. Нандор Плотені
49. поблизу Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відкрито міні-скульптуру "Ротонда Св.Анни", що присвячена найстарішому діючому храму Закарпаття. На постаменті з місцевого андезиту встановлено бронзову скульптуру найстарішої частини ротонди, що розташова на розгорнутій книзі, Свята Анна покровителька книг і книгодрукування, з літерами Альфа та Омега. Меценат Василь Гомонай, скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак, ініцатива о.Богдан Савула.
50. міні-скульптура "торт Ужгород", встановлена 27 вересня 2021 поруч з біологічним факультетом УжНУ, з нагоди 10-ї річниці торта Ужгорода від кондитера Валентина Штефаньо, свята ХрестоВоздвиження та Всесвітнього дня туризму. Скульптор Роман Мурник.

• 
  Міні-скульптура «Миколайчик», м. Ужгород, площа Театральна, 8.
• 
  Ференц Ліст, на розі вулиць Жупанатської, Фединця та Довженка, відразу за рестораном «Антресоль».
• 
  Скульптура пароплава «Карпатія» пришвартувалася ліворуч від скульптурки «Миколайчика» на перилах річки Уж на площі Театральна, 8.
• 
  Скульптурка легендарного Енді Ворхола, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3, на огорожі Закарпатського художнього музею ім. Бокшая.
• 
  Міні-скульптура «Вольфганг Амадей Моцарт», на сходах у внутрішньому дворику музичної школи ім. П. Чайковського по вул. Волошина, 11.
• 
  Міні-скульптура «Гаррі Гудіні», м. Ужгород, площа Богдана Хмельницького, 2, перед входом до готелю «Ужгород»
• 
  Міні-скульптура «Свободка», м. Ужгород, набережна Православна, 1.
• 
  Міні-скульптура «Мухаммед аль-Ідрісі», м. Ужгород, площа Корятовича, 1, на столі, напроти книжкового магазину «Кобзар».
• 
  Міні-скульптура «Тіводар Чонтварі», м. Ужгород, Київська набережна, 2, відразу біля пішохідного мосту.
• 
  Міні-скульптура «Вузол Кротона», встановлена на честь Івана Фірцака, Ужгород, Київська набережна
• 
  Міні-скульптура «Князь Лаборець на мечі», на кам'яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33).
• 
  Міні-скульптура «Сімейство “Їглавських їжаків”», Ужгород, Київська набережна
• 
  Пам'ятник першим змаганням зі спортивного орієнтування. Ужгород, Київська набережна.
• 
  Міні-скільптура Швейк, Ужгород, Київська набережна
• 
  Микола Шугай — міні-скульптура, Ужгород, вул. Ольбрахта
• 
  Кукоц — міні-скульптура, Ужгород, Ботанічна набережна
• 
  міні-скульптура «Нallom», пл. Поштова, біля сходів

Пам'ятник Яношу Другету — 2 роки в місті

Найменше часу з усіх втрачених пам'ятників в Ужгороді простояв металевий Янош І Другет. Янош був першим із Другетів, кому угорський король подарував Ужанщину разом з Ужгородом, зробивши його ужанським наджупаном. Тому не дивно, що саме його постать угорська влада вирішила вшанувати пам'ятником після свого повернення у 1938-му.

Урочисте відкриття пам'ятника, за розвідками історика Йосипа Кобаля, відбулося 27 червня 1943 року. Встановили його на сучасній площі Гренджі-Донського, на місці нинішньої проїжджої частини десь між будівлями «Просвіти», хімфаком УжНУ та церквою адвентистів. Єдине зображення пам'ятника знайшлося в архіві іншого краєзнавця — Юрія Туряниці. З нього видно, що статуя Яноша Другета була виконана у повний зріст і стояла на постаменті. Одягнений Янош Другет був у військові лати з плащем, на голові, схоже, мав корону. У руках тримав меч і книжку, а погрозливий погляд кидав кудись у бік нинішньої ЗОШ № 2. На світлині добре видно, що спиною пам'ятник стояв до вулиці Мирного та житлового будинку, на якому нині висить меморіальна дошка Гренджі-Донському.

Достеменних відомостей про демонтаж пам'ятника Яношу Другету знайти не вдалося. Кажуть, що зняли його одразу по закінченні війни, у 1945-му. Що ж сталося із ним далі — інформації немає.

Пам'ятник Мирославу Тиршу — 6 років у місті

Мирослав Тирш був чеським громадським діячем, котрий у 1862 році, задля поширення фізкультури, заснував у Празі товариство «Сокіл». Пізніше організації «Сокола» були створені у дуже багатьох містах Австро-Угорщини, був свій «Сокіл» і в Ужгороді.

За часів Чехословаччини постать Мирослава Тирша дуже шанували. В Ужгороді була навіть Тиршова площа (нині — площа Пушкіна), посеред якої стояла скромна стела — пам'ятник Мирославу Тиршу. Власне, стояв він там недовго, всього 6 років. Угорська влада демонтувала його наприкінці 1938-го, оскільки «Сокіл» вважався також і одним з центрів патріотичного руху національного відродження слов'янських народів Австро-Угорщини.

Пам'ятник Томашу Масарику — 10 років у місті

Досить довго, порівняно з іншими міськими «політичними» пам'ятниками, простояв на нинішній площі Петефі монумент зі статуєю Томаша Масарика. Президентові Чехословаччини в Ужгороді поставили пам'ятник ще за його життя — на честь святкування 10-ліття республіки. Сталося це 28 жовтня 1928 року. До того Ужгород ще не мав таких великих пам'ятників. Кажуть, бронзова скульптура була заввишки 3 метри, до того ж стояла на 4-метровому постаменті. Гігантське зображення Масарика було видно з усіх куточків тодішньої Масарикової площі. Власне, на той час ця площа була чи не єдиною в Ужгороді, якій би пасував пам'ятник таких розмірів. Це була робота скульптора Олени Мондич.

Після того, як Ужгород у 1938-му знову відійшов до Угорщини, Масарика з площі, названої його іменем, забрали. Є версія, що демонтувати пам'ятник встигла ще чехословацька влада міста, після чого монумент вивезли до Словаччини, а далі до Чехії, аби вберегти від руйнування. Однак врятувати його так і не змогли, є дані, що у 70-х, за вказівкою комуністичної влади Чехословаччини, пам'ятник переплавили на сталеплавильному комбінаті в м. Простейові.

Пам'ятник Йосипу Сталіну — близько 10-ти років у місті

На місці пам'ятника Масарику, на сучасній площі Петефі, у радянські часи стояв інший монумент — пам'ятник Йосипу Сталіну. Точної дати його встановлення знайти не змогли, старожили ж кажуть, що Сталін на площі з'явився приблизно у 1946-му чи трохи пізніше. Припускають також, що постамент для пам'ятника генсеку використали ще залишений від Масарика. Світлину із зображенням монументу була у газеті «Советское Закарпатье» за березень 1953 року. На ній видно і сам пам'ятник (Сталін був зображений у військовій формі, поза ж його нагадувала вітальний рух комусь назустріч), і велику кількість людей, котрі 9 березня 1953-го, у день поховання Сталіна, прийшли з квітами до пам'ятника.

Дата демонтажу невідома, за спогадами ужгородців, це сталося одразу після розвінчання культу Сталіна у 1956-му. Обласні газети чомусь не подали про демонтаж і його причини ніякої інформації. Що сталося з монументом і постаментом далі — невідомо.

Пам'ятник Леніну — 46 років у місті

В період панування Радянської влади на Закарпатті, центральною площею області була площа Леніна (сьогодні Народна), де був розташований будинок Народної ради (будівля Земського уряду, будівництво у 1932—1934 рр. чеським архітектором А. Крупкою на пл. Бескида, витрачено 150 млн крон), в мікрорайоні Малий Галагов, на правому березі річки Уж. При його урочистому відкритті, пам'ятник Леніну в Ужгороді на постаменті була гіпсова копія, через деякий час, під покровом ночі, її замінили на бронзову.

В період Незалежності України, Ужгодська міська рада у 1991 році, однією з перших в Україні вирішила його демонтувати.

Пам'ятник загиблим солдатам на вулиці Другетів

До 15 березня 1940-го року в місті вирішили відкрити новий пам'ятник, присвячений він мав бути усім солдатам, які загинули в Карпатах з 1914-го по 1939-й роки, тобто, на фронті Першої світової війни та в боях з Карпатською Україною. Його автором став один із найперспективніших молодих скульпторів Угорщини — Імре Ошват, який на той час був командиром роти ужгородського піхотного полку.

У газетах тих часів локацію для пам'ятника описували просто — «навпроти казарм» (на нинішній вулиці Другетів (тоді — Доманинській). Можна припустити, що встановили пам'ятник на території між нинішніми вулицями Заводською та Айвазовського, там, де колись стояли старі бараки військового містечка. Як виглядав той пам'ятник? За описом газет, то була величезна п'ятиметрова стела з каменю, перед якою на постаменті стояла скульптура гонведа.

Нині від нього, звісно, не залишилося і сліду. Невідомо, коли саме його знищили і за яких обставин це відбувалося, хто саме це робив, і куди поділи залишки монументу.

В Ужгороді були й інші пам'ятники, котрі стояли недовго, однак їхніх фотографій знайти не вдалося. Відомо, що погруддя Добрянського зліва від входу до Жупанату простояло 11 років, з 1928-го по 1939-й, аж поки група проугорськи налаштованих містян не знесла його з площі вниз до річки, куди й викинула. Можливо бюст десь досі лежить на дні Ужа, а, може, хтось із ужгородців витягнув його, аби зберегти.

Також згадують старожили про пам'ятну стелу, яку вінчала угорська корона. Знаходилася вона в угорські часи у Партерному скверику позаду будівлі ОДА, однак докладніших відомостей про немає. Подейкують також, що між Масариком і Сталіним, в так званий угорський період, на постаменті на сучасній площі Петефі стояв пам'ятник Міклошу Горті, однак точних підтверджень цьому також немає.

• Пам'ятні дошки Ужгорода
• Пам'ятки Ужгорода

• Фотопутівник пам'ятниками та скульптурами Ужгорода
• Оглянути всі міні-скульптури Ужгорода допоможе оновлений путівник — http://guide.uzhgorod.ua/uzhgorod-mini-sculptures.pdf
• Архитектура Ужгорода — Скульптуры и памятники Ужгорода (рос.)
• Свободка, Карпатія і Миколайчик: маленькі пам'ятники Ужгорода
• Ужгород перетворився на малу Чехію
• Маленькі пам'ятники Ужгорода на Foursquare
• Річка Уж — блакитне мереживо міста
• Малий Уж сховали від ужгородців у 30-х роках минулого століття