Панкратова Юлія Вікторівна

Юлія Вікторівна Панкратова (нар. 24 березня 1977[1], Москва) — російська журналістка та телеведуча. Працювала ведучою інформаційних програм на НТВ, «Першому каналі» та РЕН ТВ.

Панкратова Юлія Вікторівна
рос. Юлия Викторовна Панкратова
Ім'я при народженні рос. Юлия Викторовна Панкратова
Народилася 24 березня 1977(1977-03-24) (44 роки)
Москва, СРСР
Країна  Росія
Діяльність журналістка, телеведуча
Alma mater факультет журналістики МДУ
Знання мов російська

Життєпис

Народилася 24 березня 1977 року в Москві. У 2000 році закінчила факультет журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[2], захистила диплом на тему «Проблеми телевізійної критики в ЗМІ».

Під час навчання працювала у багатьох ЗМІ, писала статті до місцевих газет, вела ранкове шоу на радіо «Станція 106,8 FM», працювала над злісними статтями про телебачення в журналі «Мистецтво кіно»[3]. З багатьма героями її робіт співпрацювала в майбутньому, ретельно приховуючи те, що колись про них писала[4].

В 1999 році прийшла до телекомпанії «НТВ». Була редактором-міжнародником[5], працювала у програмах «Ранок на НТВ» і «Сьогодні» з Петром Марченко[6]. Була кореспондентом служби інформації про моду в програмі «Намедні» з Леонідом Парфьоновим[7]. Також готувала репортажі для програм «Сьогодні» та «Країна і світ».

Працювала кореспондентом у день теракту на станції метро «Ризька» 31 серпня 2004 року — Юлія Панкратова разом зі своєю знімальною групою випадково опинилася неподалік від місця подій[8][9] і стала першим кореспондентом, хто повідомив про надвзичайну подію[6].

З вересня 2004 року працювала ведучою програми «Країна і світ» разом з Антоном Хрековим, змінивши Юлію Бордовських[10].

З січня по грудень 2005 року[11] — ведуча інформаційних випусків програми «Сьогодні» (випуски о 22:00, з вересня 2005 року — о 19:00 та 22:00) разом з Антоном Хрековим[12]. У грудні 2005 року Юлія Панкратова була замінена у вечірньому ефірі на Ольгу Бєлову з пропозицією повернутися до кореспондентської роботі[11]. Через деякий час, в січні 2006 року Панкратова прийняла рішення піти з «НТВ»[13].

З лютого 2006 року почала вести ранкові випуски новин на «Першому каналі»[14]. Потім стала ведучою «Новин» о 12:00, 15:00[15] і 18:00 по черзі з Дмитром Борисовим. Іноді заміняла ведучих програми «Час»[16][17], в тому числі і в літній період. У жовтні 2006 року працювала модератором телефонних дзвінків у програмі «Пряма лінія з Путіним»[18]. 9 травня 2008 року в парі з Дмитром Борисовим коментувала в прямому ефірі трансляцію святкового параду на Червоній площі на «Першому каналі»[19][20].

Записувала інтерв'ю з Міккі Рурком, яке вийшло 10 березня 2009 року в рамках ефіру програми «Час»[21], завдяки чому отримала особливу популярність[22][23].

З 29 серпня 2011[24] по 27 липня 2013 років вела «Вечірні новини» на «Першому каналі», чергуючись в ефірі з Дмитром Борисовим[25][26]. Пішла з телеканалу за власним бажанням[27].

2 лютого 2014 року була однією з ведучих телемарафону про патріотизм «Любити Батьківщину» на телеканалі «Дождь»[28][29].

З 11 березня[30] по 24 квітня 2014 року — ведуча інформаційного проекту каналу «РЕН ТВ» «Вільний час» у парі з Олексієм Єгоровим[31].

З листопада 2015 року навчається в Санкт-Петербурзькому державному академічному інституті живопису, скульптури і архітектури імені І. Ю. Рєпіна при Російській академії мистецтв за напрямом «Теорія та історія мистецтв»[32].

З квітня по липень 2017 року — на телеканалі «РБК-ТВ»[33], ведуча програми «Історії дня» (по черзі з Павлом Селіним)[34].

З вересня по грудень 2017 року — на телеканалі «Теперішній Час», автор і ведуча документального циклу сюжетів «Великий Балтійський тур» — про культурні пам'ятки в країнах Балтії Латвії, Литві та Естонії[1][35].

27 вересня 2017 року разом з сестрою Вітою Тальяною запустила на YouTube канал про світове мистецтво під назвою «ВІН MY ART». Починаючи з 19 квітня 2018 року проект виходить у наскрізному ефірі телеканалу «RTVI»[36].

Фільмографія

Рік Назва Роль
2004 з Граф Крестовський кореспондент НТВ (камео)
2005 ф Володимирський централ Ім'я персонажа не вказано
2009 ф Гарячі новини ведуча новин на Першому каналі (камео)
2009 ф Чорна блискавка ведуча новин на Першому каналі (камео)
2010 з Втеча телеведуча (камео)

Примітки

  1. Это хорошо подготовленная импровизация — автор «Большого балтийского тура». Настоящее Время. 23 жовтня 2017.
  2. Наш будинок на Мохової. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 24 березня 2019.
  3. Мертвый сезон перед бурей. Искусство кино. 1 жовтня 1999.
  4. Юлія Панкратова — Особи — Перший канал
  5. Юлия Панкратова. Афиша.
  6. Бордовских заменили корреспондентом «Намедни». Комсомольская правда. 7 жовтня 2004.
  7. Специально без НТВ: «Лента.ру» вспоминает лица «четвертой кнопки» последнего десятилетия. lenta.ru. 25 жовтня 2013.
  8. Секс в большом городе и теракт в Беслане. Независимая газета. 3 вересня 2004.
  9. Террористическая сетка. Как изменилась программа телевидения. Коммерсантъ. 2 вересня 2004.
  10. Юлия Панкратова. Культ женщины. Cosmopolitan. 11 червня 2006. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  11. Ургант пашет на Макаревича. Собеседник. 17 січня 2006. Архів оригіналу за 11 березня 2006.
  12. Антон Хреков отказался работать без девушки. Комсомольская правда. 2 серпня 2005.
  13. Без лица. НТВ покидают журналисты, которые еще недавно олицетворяли собой канал. Lenta.ru. 23 серпня 2006.
  14. Юлия Панкратова ушла с НТВ на Первый. Комсомольская правда. 8 лютого 2006.
  15. Юлия ПАНКРАТОВА: "Я прыгаю с парашютом трижды в день". Призыв.ру. 8 вересня 2006. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
  16. 45 лет в ногу со "Временем". Что творится по ту сторону экрана?. Собеседник. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
  17. «Свободное время» с привкусом «всероссийского обмана». Комсомольская правда. 11 березня 2014.
  18. Стенограмма «Прямой линии с Президентом России». Прямая линия. 25 жовтня 2006.
  19. Майские телевизионные ритуалы. Радио Свобода. 12 травня 2008.
  20. Дмитрий Борисов: "Я пытался отговорить Андрея Малахова уходить из шоу". Первое интервью новый ведущий «Пусть говорят» дал «Комсомольской правде» [Эксклюзив «КП»]. Комсомольская правда. 30 серпня 2017.
  21. Микки Рурк смутил ведущую программы "Время". Дни.ру. 10 березня 2009.
  22. Микки Рурк смутил ведущую Первого канала в эфире. ВИДЕО. Аргументы и факты. 11 березня 2009.
  23. Биг Мик. Голливудская звезда Микки Рурк представил в Москве новый фильм "Рестлер". Российская газета. 12 березня 2009.
  24. Новости на "Первом канале" станут именными. Lenta.ru. 29 серпня 2011.
  25. Промо Вечірніх новин на Першому каналі (09-2011) — YouTube
  26. Попутчики. Эхо Москвы. 6 жовтня 2013.
  27. «Свободное время» на РЕН ТВ: абсолютно новый формат новостей. Вслух.ру. 21 березня 2014.
  28. "Дождь" проведет телемарафон о патриотизме и расскажет, как "любить родину". NEWSru.com. 1 лютого 2014.
  29. "Дождь" завтра проведет телемарафон о патриотизме. Аргументы недели. 1 лютого 2014.
  30. Юлия Панкратова станет ведущей информационного шоу на РЕН-ТВ. Lenta.ru. 26 лютого 2014.
  31. Между Сциллой и Харибдой. Журналист. 30 квітня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  32. Приказ о зачислении на базе второго высшего образования. ФГОУВО «Санкт-Петербургский государственный академический институт живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина при Российской академии художеств». 29 жовтня 2015. Процитовано 14 липня 2017. «11. Панкратову Юлию Викторовну — 92 балла»
  33. Герои РБК. Телевидение для людей. Новая газета. 30 червня 2017.
  34. ЧЕЛОВЕК ИЗ ТЕЛЕВИЗОРА. Эхо Москвы. 13 травня 2017.
  35. Эстония. Тюрьма в Румму. БОЛЬШОЙ БАЛТИЙСКИЙ ТУР с Юлией Панкратовой №3. NewsVideo. 25 жовтня 2017.
  36. ОH MY ART. Премьера на RTVI!. RTVI. 18 квітня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.