Паровозний провулок (Київ)
Парово́зний прову́лок — провулок у Дніпровському районі міста Києва, місцевість ДВРЗ. Пролягає від Сеноманської вулиці до кінця забудови.
| Паровозний провулок Київ | |
|---|---|
| Місцевість | ДВРЗ |
| Район | Дніпровський |
| Колишні назви | |
| Нова вул. | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 150 м |
| Координати початку | 50°26′44″ пн. ш. 30°40′02″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′47″ пн. ш. 30°39′55″ сх. д. |
| Поштові індекси | 02092 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лісова» «Чернігівська» |
| Трамваї | Т 23, 33 (по Алматинській вулиці) |
| Маршрутні таксі | Мт 211, 555 (по Алматинській вулиці) |
| Найближчі залізничні станції | Дарниця |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | ґрунтове |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | садибна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11250 |
| У проєкті OpenStreetMap | w238172707 |
| Мапа | |
| |
Історія
Провулок виник у середині XX століття під назвою Нова вулиця. Сучасна назва — з 1957 року[1].
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 915, арк. 799–808. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 126.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 163. — ISBN 5-88500-070-0.
- Паровозний провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 187.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.