Лісова (станція метро, Київ)

«Лісова́» — 18-та станція Київського метрополітену, кінцева на Святошинсько-Броварській лінії, наступна після станції «Чернігівська». Відкрита 5 грудня 1979 року під назвою «Піоне́рська»[1]. Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2]. Має два виходи, сполучені з підземними переходами під Броварським проспектом. Одна з найзавантаженіших станцій у київському метро.

Лісова
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Тип наземна відкрита
Проєктна назва Мурманська
Стара назва Піонерська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 100,0 м
Будівництво
Дата відкриття 5 грудня 1979 року
Архітектор(и) І. Л. Масленков, Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський, Н. Л. Чуприна́ за участю О. М. Працюка, Ф. М. Заремби, Л. І. Лепехиної
Архітектор(и) вестибюлів М. М. Альошкін (реконструкція 2005 року)
Художник(и) І. Г. Левитська, Ю. В. Кисличенко, Г. Г. Шарай
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Деснянський
Виходи до Броварського проспекту, вулиць Кіото, Кубанської України, Попудренка
Наземний транспорт А 11, 33, 79, 81
Т 8, 28, 29, 32, 35
Тр 37, 37А
Мт (міські) 154, 191, 233, 240, 241, 242, 418, 498, 526
Мт (приміські) 258, 320, 321, 325, 326, 328, 333, 334, 335, 336, 337, 340, 341, 342, 359, 701, 702, 704, 705, 708, 709, 710, 711, 713, 722, 730, 731, 751, 780, 781, 782, 783, 784, 788, 803, 810, 906
Інше
Час відкриття 05:37
Час закриття 00:02
Код станції 127
Святошинсько-Броварська лінія
Легенда
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі  +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин  +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська  +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут  +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна  +M  +зал  +зал  +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна  +M
ПК65+19 Хрещатик  +M
ССГ до Майдану Незалежності
ССГ до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст
ПК121+09 Лівобережна   +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

Конструкція

Конструкція станції наземна відкрита з острівною платформою.

Колійний розвиток: пара послідовно розташованих 6-стрілочних оборотних тупиків у кінці лінії. За станцією розташований наземний критий пункт технічного огляду.

Опис

Форма станції нагадує різнооб'ємну споруду: два підземних ряди колон, облицьованих білим мармуром, схожі на рами для художніх тематичних вітражів-решіток. Незвичайного вигляду надають станції поєднання сучасних пластичних архітектурних форм із новими оздоблювальними матеріалами та художнім оформленням.

Неподалік від станції розташовані — Інститут органічної хімії НАН України, кіностудія науково-популярних фільмів, торговельний центр «Даринок», автовокзал «Дарниця» та нові житлові масиви. Підземні вестибюлі сполучаються з підземними переходами під Броварським проспектом. Платформа сполучена з вестибюлями за допомогою 3-х ескалаторів (перший вестибюль) і 2-х ескалаторів та сходами (другий вестибюль).

Другий вихід відкритий 15 жовтня 2005 року. Тут, так само як і на станції «Сирець», були встановлені ескалатори виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.

Пасажиропотік

Рік200920112012201320142015201620172018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу66,566,966,366,762,458,558,358,856,7

Режим роботи

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Зображення

Див. також

Примітки

  1. З днем народження, «Піонерська»! [Вчора о 16:32 відкрилася нова станція метро] // Вечірній Київ. — 1979. — 6 грудня.
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Посилання

Лінії Київського метрополітену
1Святошинсько-Броварська 2Оболонсько-Теремківська 3Сирецько-Печерська 4Подільсько-Вигурівська 5Лівобережна 6Вишгородсько-Дарницька
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.