Паскаль Греггорі

Паскаль Греггорі
фр. Pascal Greggory
	Паскаль Греггорі на Кінофестивалі у Кабурі, 2012
Ім'я при народженні	Паскаль Шарль Греггорі
Дата народження	8 вересня 1954 (67 років)
Місце народження	Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	актор
Роки активності	1975 — наш час
IMDb	ID 0339621
Нагороди та премії
	Кавалер ордена Почесного легіону
	Кавалер ордена Почесного легіону
	Паскаль Греггорі у Вікісховищі

Паска́ль Шарль Греггорі́ (фр. Pascal Charles Greggory; нар. 8 вересня 1954, Париж, Франція) — французький актор, сценарист. Триразовий номінант на премію «Сезар». .

Біографія та кар'єра

Паскаль Греггорі народився 8 вересня 1954 року у Парижі в буржуазній протестантській сім'ї[1]. З 12-ти років Паскаль співав у хорі на сцені паризької Опери («Тоска» та «Кармен») та виконував «дитячі ролі» у театрі[2]. В цей же час відвідуваа курси акторської майстерності Жана Перімоні, щоб поступити до Національної Консерваторії драматичного мистецтва. Іспити до Консерваторії у 1973-м Паскаль Греггорі провалив, але керівник курсу — відомий театральний режисер Антуан Вітез — дозволив йому навчатися як вільному слухачеві.

У кіно Паскаль Греггорі дебютував в 1975 році у стрічці Жана-Луї Бертучеллі «Доктор Франсуаза Гайян» («Docteur Francoise Gailland») і відтоді зіграв близько 80 ролей в кіно й на телебаченні. Знімався у таких відомих режисерів, як Андре Тешіне, Ерік Ромер, Анджей Жулавський, Олів'є Даан та ін.

Після знайомства у 1987 році з відомим театральним та кінорежисером Патрісом Шеро, грав ролі у його театральних постановках та знявся у п'яти його кінофільмах. За роль у фільмі Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» (1994) Паскаля Греггорі вперше було номіновано на премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль. Актора ще двічі було номіновано на «Сезара» — у 2001-му як найкращого актора за роль у фільму «Змішення жанрів» та у 2008 за найкращу чоловічу роль другого плану у байопіку про Едіт Піаф Олів'є Даана «Життя у рожевому кольорі», — але нагороди Греггорі так і не отримав.

Особисте життя

Паскаль Греггорі відкритий гей. Перебував у стосунках з режисером Патрісом Шеро та з письменником і фотографом Франсуа-Марі Баньє[3][4][5].

Фільмографія (вибіркова)


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1975	ф	Доктор Франсуаза Гайян	Docteur Françoise Gailland
1977	ф	Мадам Клод	Madame Claude	Фредерік
1978	ф	Полум'я	Flammes	Поль, батько Барбари
1979	ф	Сестри Бронте	Les soeurs Brontë	Бренуелл Бронте
1980	тф	Катерина з Хейльбронна	Catherine de Heilbronn	Фредерік Веттер / граф де Страль
1982	ф	Чехарда	Chassé-croisé	Жульєн
1982	ф	Вигідна партія	Le beau mariage	Ніколя
1982	ф	Злочин пристрасті	Le crime d'amour	Марк Дюмон
1982	ф	Поліна на пляжі	Pauline à la plage	П'єр
1983	тф	За указом короля	Par ordre du Roy	кавалер де Ганже (епізод «Маркіз ангелів»)
1983	ф	Жаби	Grenouilles	Мігель
1985	ф	Капосник у підв'язках	La nuit porte jarretelles
1986	тф	Нам — прекрасні неділі	À nous les beaux dimanches	Бертран де Лурме
1988	с	Шевальє де Пардайон	Le chevalier de Pardaillan	Шарль де Валуа
1988	ф	Синя піраміда	Les pyramides bleues	Шарль
1988	ф	Колір вітру	La couleur du vent	Сімоні
1989	тф	Ігри суспільства	Les jeux de société
1990	тф	Гамлет	Hamlet	Фортінбрас / Франсіско
1991—2003	с	Нестор Бурма	Nestor Burma	Морено
1992	тф	У крузі першому	The First Circle	Артур Сіромака
1992	ф	Мавританська вілла	Villa Mauresque	Вінсент
1992	тф	Час і кімната	Le temps et la chambre	Олаф
1993	ф	Дерево, мер і медіатека	L'arbre, le maire et la médiathèque	Жульєн Дешаме, мер
1993	ф	Жага золота	La soif de l'or	Жан-Луї Огер
1993	ф	Чекати корабель	Attendre le navire
1994	ф	Королева Марго	La reine Margot	Анжу
1995	тф	Слова, які розривають	Des mots qui déchirent	Франсуа Руссо
1995	тф	Дитина у спадок	L'enfant en héritage	Фредерік Шомберг
1995	с	Ріка надії	La rivière Espérance	Александр Дютіль
1996	тф	Ема Сорель — Перше завдання	Emma — Première mission	Гратський
1997	ф	Війна Люсі	Lucie Aubrac	Гарді
1998	ф	Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом	Ceux qui m'aiment prendront le train	Франсуа
1998	ф	Зона	Zonzon	Франскі
1999	ф	Віднайдений час	Le Temps retrouvé	Сен-Луп
1999	ф	Жанна д'Арк	Jeanne d'Arc	герцог Алансонський
2000	ф	Вірність	La fidélité	Клів
2000	ф	Чому одружуються у день кінця світу?	Pourquoi se marier le jour de la fin du monde?
2000	ф	Суміш жанрів	La confusion des genres	Ален Бауман
2001	ф	Ангел	Un ange	Сарафян Закарі
2002	ф	Осине гніздо	Nid de guêpes	Луї
2002	ф	Життя обітоване	La Vie promise	Джошуа
2002	ф	24 години з життя жінки	24 heures de la vie d'une femme	гравець казино
2003	ф	Раджа	Raja	Фред
2003	тф	Федра	Phèdre	Тесей
2004	тф	Чоботи	Les bottes	Філіп Пейрак
2004	ф	Арсен Люпен	Arsène Lupin	Теофраст Люпен
2005	ф	Габрієль	Gabrielle	Жан Арві
2006	ф	Асистентка	La tourneuse de pages	мосьє Фошекор
2006	ф	Вибачите мене	Pardonnez-moi	Домінік, батько
2007	ф	Життя у рожевому кольорі	La môme	Луїс Бар'єру
2007	ф	Франція	La France	лейтенант
2007	ф	Замуровані у стін	Walled In	Малестрацца
2008	ф	Собача ніч	Nuit de chien	Оссоріо
2008	ф	Кохана Клара	Geliebte Clara	Роберт Шуман
2009	ф	Бал актрис	Le bal des actrices	Паскаль Греггорі
2009	ф	Нічого особистого	Rien de personnel	Філіп Мюллер
2010	ф	Солодке зло	L'enfance du mal	Анрі ван Ейк
2010	ф	Шлюб утрьох	Le mariage à trois	Огюст
2010	ф	Далеко по сусідству	Quartier lointain	Тома Верна / Зорн (дорослий)
2010	ф	Ребекка А.	Rebecca H. (Return to the Dogs)	Жером Еррі
2011	ф	Прощавай, блондинко	Bye Bye Blondie	Клод
2012	тф	Осінній сон	Rêve d'automne	людина
2013	тф	Єврейський кардинал	Le métis de Dieu	Альберт Декультрей
2014	ф	Портрет художника	Le dos rouge	Паскаль
2014	ф	Моя подруга Вікторія	Mon amie Victoria	Ліонель Савіне
2016	ф		Tout de suite maintenant	ректор Паредес
2019	ф	Френкі	Frankie	Майкл

Визнання

Від липня 2004 року Паскаль Греггорі є кавалером Ордена Почесного легіону[6].

Нагороди і номінації Паскаля Греггорі[7]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
1999	Найкращий актор	Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом	Номінація
2001	Найкращий актор	Суміш жанрів	Номінація
2008	Найкращий актор другого плану	Життя у рожевому кольорі	Номінація
Золота зірка кіно
1999	Найкращий актор-новачок	Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом	Нагорода
Кінофестиваль фантастичних фільмів у Пухоні
2000	Найкращий актор	Чому одружуються у день кінця світу?	Нагорода

Примітки

Pascal Greggory // Le Figaro
Pascal Greggory: Sa biographie на сайті AlloCiné(фр.)
Moss, Stephen (25 квітня 2011). Patrice Chéreau: 'It's OK to be hated'. The Guardian (London). Процитовано 1 вересня 2015.
Pascal Greggory : "J'ai vécu 7 ans avec F.-Marie Banier, on est une famille". Pure People (Paris). 7 лютого 2012. Процитовано 1 вересня 2015.
David Le Bailly, «Le compagnon de Banier se dévoile», parismatch.com, 24 вересня 2010.
Décret du 13 juillet 2004 portant promotion et nomination / Legifrance
Повний перелік нагород на номінацій Паскаля Греггорі на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Паскаль Греггорі на сайті IMDb (англ.)
Паскаль Греггорі на сайті AlloCiné (фр.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Pascal Greggory // Le Figaro

[2] Pascal Greggory: Sa biographie на сайті AlloCiné(фр.)

[3] Moss, Stephen (25 квітня 2011). Patrice Chéreau: 'It's OK to be hated'. The Guardian (London). Процитовано 1 вересня 2015.

[4] Pascal Greggory : "J'ai vécu 7 ans avec F.-Marie Banier, on est une famille". Pure People (Paris). 7 лютого 2012. Процитовано 1 вересня 2015.

[5] David Le Bailly, «Le compagnon de Banier se dévoile», parismatch.com, 24 вересня 2010.

[6] Décret du 13 juillet 2004 portant promotion et nomination / Legifrance

[7] Повний перелік нагород на номінацій Паскаля Греггорі на сайті IMDb(англ.)