Пауль Брайтнер

У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за «Баварію», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 109 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі мюнхенської «Баварії», був основним гравцем команди. За цей час тричі виборював титул чемпіона Німеччини, ставав володарем Кубка Німеччини та переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався влітку 1974 року. Відіграв за королівський клуб наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі мадридського «Реала» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Іспанії.

Протягом сезону 1977—78 років захищав кольори «Айнтрахта».

Влітку 1978 року повернувся до «Баварії», за яку відіграв ще 5 сезонів. Тренерським штабом мюнхенського клубу також розглядався як гравець «основи». У складі «Баварії» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,45 голу за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули чемпіона Німеччини та знову ставав володарем Кубка Німеччини.

Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Баварію» у 1983 році

1971 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії, здобувши того року титул континентального чемпіона, чемпіонату світу 1974 року у ФРН, здобувши того року титул чемпіона світу, та чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 48 матчів, забивши 10 голів.

• Пауль Брайтнер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)