Пахіподіум Ламера

Пахіподіум Ламера[1] (Pachypodium lamerei Drake) — вид сукулентних рослин з роду пахіподіум (Pachypodium), родини кутрових (Apocynaceae). Народна назва — «мадагаскарська пальма».

?
Пахіподіум Ламера

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Кутрові (Apocynaceae)
Рід: Пахіподіум (Pachypodium)
Вид: Пахіподіум Ламера
Біноміальна назва
Pachypodium lamerei
Drake, 1899
Синоніми
Pachypodium champenoisianum Boiteau
Pachypodium lamerei var. ramosum (Costantin & Bois) Pichon
Pachypodium ramosum Costantin & Bois
Pachypodium rutenbergianum var. lamerei (Drake) Poiss.
Pachypodium rutenbergianum f. lamerei (Drake) Poiss.
Посилання
Вікісховище: Pachypodium lamerei
Віківиди: Pachypodium lamerei
EOL: 6853138
IPNI: 80705
ITIS: 893925
МСОП: 69222038
NCBI: 69385
The Plant List: kew-145237

Загальна біоморфологічна характеристика
Стовбур пахіподіума Ламера
Квіти пахіподіума Ламера
Пахіподіум Ламера в Саду кактусів (ісп. Jardín de Cactus), Лансароте, Канарські острови, Іспанія
Пахіподіум Ламера в кімнатній культурі
Пахіподіум Ламера у природних умовах на Мадагаскарі

Дерево 6 — 8 м заввишки, з товстим колючим стовбуром. Стебло задерев'яніле, прямостояче, галузиться рідко, злегка потовщене у нижній частині, покрите трохи виступаючими, розташованими по спіралі горбками, на кожному з яких зазвичай по 3 потужні колючки. На верхівці стебла формується щільна розетка темно-зеленого неопушеного листя, глянцевого зверху і блідшого знизу, такого ж, як у олеандра. Листя подовжено-ланцетне, на черешку 3 — 5 см, 13 — 30 см завдовжки і 4 — 9 см завширшки (в культурі значно менше), зі злегка хвилястими краями, на вершині округле з маленьким вістрям. Влітку на дорослих рослинах з листової розетки з'являються ароматні квітки кремово-білого кольору або з легким рожевим відтінком, з жовтим зевом, діаметром до 11 см. Цвітуть тільки дорослі рослини у віці 10 років або більше. Плоди подовжено-овальні, зеленого кольору.

Поширення у природі

Батьківщина цього виду — південь острова Мадагаскар, де він зростає на вапнякових скелях або гнейсових породах у сухому лісі або на повному сонці на висоті до 750 м над рівнем моря.

Утримання в культурі

Пахіподіум Ламера — один з найширше культивованих видів. Розмножують верхівковими живцями або насінням. Саджанці ростуть досить швидко порівняно з іншими видами пахіподіумів. Може зростати до 15 см за рік. Рослини повинні мати сонячне місце з великою кількістю води в теплу пору року, влітку рекомендується з приміщення винести на свіже повітря. У прохолодні місяці полив обмежений, а якщо стовпчик термометра опускається нижче +18 °C, тоді взагалі виключений. Чим дорослішою є рослина, тим більше вона в собі містить вологи. Занадто низька вологість ґрунту призводить до скидання листя. Ґрунт має бути повітре- і вологопроникний, добре дренований.

Примітки
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.

Література
  • Codd, L. E. 1984. Pachypodium lamerei. Fl. Pl. Africa 48: pl. 1915. (англ.)
  • Costantin, J. & D. Bois. 1907[1908]. Contribution a l'etude du genre Pachypodium. Ann. Sci. Nat., Bot., sér. 9, 6: 308—330. (фр.)
  • Perrier de la Bathie, H. 1934. Les Pachypodium de Madagascar. Bull. Soc. Bot. France 81: 297—318. (фр.)
  • Pichon, M. 1949. Classification des Apocynacées. Mém. Inst. Sci. Madagascar, Sér. B, Biol. Vég. 2 (1): 45-140. (фр.)
  • Poisson, H. & R. Decary. 1922. Nouvelles observations biologiques sur les Pachypodium malgaches. Bull. Trimestriel Acad. Malgache, n.s., 3: 241—246. (фр.)
  • Das, A. B., S. Mohanty & P. Das. 1998. New report on chromosome number, karyotype and 4C DNA content in three species of Pachypodium Lindley. Caryologia 51 (3-4): 245—252. (англ.)
  • Humbert, J.-H., ed. 1936-. Flore de Madagascar et des Comores. (фр.)
  • Rapanarivo, S. H. J. V. & A. J. M. Leeuwenberg. 1999. Taxonomic revision of Pachypodium. Series of revisions of Apocynaceae XLVIII. pp. 44–49 in: Rapanarivo, S. H. J. V. et al., Pachypodium (Apocynaceae): taxonomy, habitats and cultivation. (англ.)
  • Eggli, U. ed. 2001. CITES Aloe and Pachypodium checklist. (англ.)
  • Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.