Пахітодес перев'язаний
Пахітодес перев'язаний (лат. Pachytodes erraticus Dalman, 1818 = Pachyta sexmaculata (Linnaeus) Bertolini, 1876 = Leptura quadrifasciata (Linnaeus) Petagna, 1787) — вид жуків з родини Вусачі.
Юдолія перев'язана
? Пахітодес перев’язаний | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Pachytodes erraticus Dalman, 1818 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Поширення
P. erraticus належить до європейської групи видів у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал P. erraticus охоплює усю Європу, Закавказзя, Північний Іран, Туреччину
Екологія
У регіоні вид зустрічається дуже рідко, здебільшого у гірських районах. Дорослі комахи відвідують квіти, харчуються пилком.
Морфологія
Імаго
Пахітодес перев'язаний — невеликий жук, довжина тіла якого сягає 12 мм. Фонове забарвлення — чорне, іноді черевце рудувате. Надкрила буро-жовті, з двома чорними перев'язями та вершиною, верхівка надкрил часто має руде забарвлення. Надкрила помітно блискучі, зі слабкою поцяткованістю.
Личинка
Личинка за своєю морфологією схожа на таку ж у Pachytodes cerambyciformis. Розвиток в підземному відмерлих частин листяних дерев (дуб , береза, клен, вишня)
Життєвий цикл
Генерація дворічна. Виліт дорослих в липні-серпні.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;